Минулий рік був для українців складним та непередбачуваним, однак не лише в Україні. Українську громаду Канади, яка нараховує понад 1,3 млн осіб, теж спіткали безпрецедентні виклики, пов’язані з глобальною пандемією COVID-19. Незважаючи на складнощі, діаспора продовжила сприяти поглибленню відносин між державами та зближувати народи. 

Розмовляємо з президентом Конгресу українців Канади Олександрою Хичій.

УСІ ПОЛІТИЧНІ СИЛИ КАНАДИ ПІДТРИМУЮТЬ УКРАЇНУ

- Пані Олександро, як ви схарактеризували б стан сучасних відносин між Україною та Канадою?

- Вони активно розвиваються, є тісними й дружніми. Ми раді, що підтримка Канадою України не є предметом політичних ігор і торгівлі. Усі партії Канади визнають право України на незалежність і територіальну цілісність, прагнуть встановлення миру й одноголосно засуджують російську агресію. Ми будемо й далі працювати з усіма партіями, аби гарантувати цю підтримку.

Однак мушу відзначити, що під час наших останніх зустрічей з міністром міжнародного розвитку Канади Каріною Гулд і тогочасним главою МЗС Франсуа-Філіпом Шампанем, вони обидва хотіли отримати запевнення, що українська влада продовжуватиме вкрай потрібні економічні, правові та політичні реформи. Це потрібно не лише самій Україні та українському народові, а також є передумовою для подальшої підтримки України західними партнерами.

- Чи можна сказати, що Україна є одним із зовнішньополітичних пріоритетів Канади?

- Зараз кожна держава має багато пріоритетів, адже всі країни протистоять пандемії. Утім, уже той факт, що про Україну в цей час не забули, вказує на продовження підтримки. 

- Усе ж Канада давно не оголошувала нових санкцій чи інших обмежувальних заходів проти Росії. Чи не означає це, що слід очікувати зближення цих двох найбільших держав?

- Ні, не думаю, що це можливо. Зважаючи на події у Білорусі й ситуацію з Навальним, Канада навряд чи готова зближуватися з Росією. Навпаки, я очікую посилення санкцій, а ми зі свого боку наполягатимемо, аби до їх переліку увійшли російські посадовці, відповідальні за порушення прав громадян України, особливо кримських татар. Це буде одним із пріоритетів нашої діяльності.  

- Якими є інші пріоритети Конгресу?

- Зараз усі заклопотані подоланням пандемії, тож наші зусилля зосереджені на підтримці громади, адже йдеться не лише про загрозу для життя і здоров’я, а й про серйозні економічні наслідки. Значний вплив на громаду мала заборона проведення масових заходів, і я приємно вражена, як швидко наші організації-члени адаптувалися й перейшли у віртуальний світ. Паралельно із втіленням низки «фізичних» проєктів – таких, як збирання коштів чи харчів для малозабезпечених, – багато чого відбувається онлайн: збори, освіта, концерти. Для прикладу, минулорічні акції зі вшанування жертв Голодомору-геноциду відбулися у віртуальному форматі. Громада залишається сильною та об’єднаною, але чекає на вакцину, аби знову мати змогу збиратися.

ЩОРОКУ КАНАДА ВИДІЛЯЄ УКРАЇНІ БЛИЗЬКО 50 МЛН ДОЛ. ДОПОМОГИ

- Яких змін зазнала комунікація Конгресу із канадською владою, з огляду на пов’язані з пандемією обмеження?

- Наші відносини не постраждали. Як я вже казала, нещодавно ми зустрічалися з міністром міжнародного розвитку Канади Каріною Гулд. Вона оголосила про виділення близько 30 млн дол. на фінансування кількох проєктів в Україні, переважно пов’язаних із підтримкою жінок та малозабезпечених, а також розвитком мікро- та малого бізнесу. Загалом Канада щороку намагається виділяти на проєкти з розвитку України близько 50 млн дол. Ми також із нетерпінням очікуємо на скору зустріч із новим міністром закордонних справ Канади Марком Гарно.

- На вашу думку, який вплив матиме нещодавня зміна очільника канадського МЗС  на відносини з Україною?

- Як на мене, це – добрі новини. Гарно має міжнародний досвід, оскільки певний час мешкав у США. Його тісні зв’язки зі Штатами дадуть змогу закріпити трикутник Канада–США–Україна.

- Цього місяця троє громадян Канади українського походження потрапили до престижного переліку найвпливовіших канадців Maclean’s Power List .

- Так, і це показує, що наш вплив – дуже потужний. Ми пишаємося цими людьми й раді, що вони досягли такого відзначення. Але, взагалі, це не новий феномен, оскільки багато українських канадців раніше й зараз обіймають високі посади. Для прикладу – генерал-губернатор Канади Рей Гнатишин, прем’єр-міністр провінції Альберта Ед Стельмах, член Верховного суду Іван Супінка та багато інших.

АГРЕСОРИ НЕ МОЖУТЬ ПРЕТЕНДУВАТИ НА УКРАЇНСЬКЕ ГРОМАДЯНСТВО

- Ще не так давно в Україні велася дискусія щодо запровадження подвійного громадянства. Яку позицію з цього приводу займає КУК?

- Конгрес українців Канади підтримує роботу, яку очолює Світовий конгрес українців, адже позиція діаспори має бути єдина. Ми внесли свої пропозиції й наполягаємо на безпекових аспектах, аби агресори не мали змоги здобути українське громадянство.

- Який ваш прогноз щодо запровадження безвізу між Канадою та Україною?

- Уряд Канади має свої критерії для лібералізації візового режиму, й Україна їм поки що не відповідає. Для їх досягнення передусім треба зменшити кількість відмов у візах, які зараз отримують близько 30% українських заявників. Причини цих відмов слід розглядати окремо, але колишній посол Канади в Україні Роман Ващук не раз закликав людей бути чесними при поданні візових заяв. Не треба їх прикрашати й щось додумувати. Якщо ти – таксист, то не кажи, що працюєш президентом транспортної компанії. Неправдиві заяви одразу отримують відмову.

- Війна в Україні триває вже сім років. Чи змінилася за цей час активність канадської громади щодо підтримки українського війська?

- Наша громада продовжує підтримку, переважно допомагаючи українським ветеранам. Активно діє проєкт «Повернення», який надає психологічну допомогу учасникам бойових дій та підтримує членів їхніх родин. На урядовому рівні продовжується тренувальна місія UNIFIER. Хоча через пандемію кількість канадських військових в Україні довелося зменшити, операцію не припинили. Це свідчить про підтримку канадським урядом України.  

РЕФОРМА СУДОЧИНСТВА — КЛЮЧОВА ДЛЯ ЗАЛУЧЕННЯ КАНАДСЬКИХ ІНВЕСТИЦІЙ

- Чи помітили ви збільшення інтересу до України з боку канадських підприємців протягом останніх трьох років, коли діє угода про вільну торгівлю між нашими державами?

- Так, збільшення інтересу було, але не на тому рівні, якого ми прагнули. Причина в тому, що поки в Україні не відбудуться реформи в судочинстві, канадський та будь-який інший бізнес не матиме довіри, аби інвестувати гроші. Для залучення іноземних інвестицій, саме це має бути пріоритетом.

- Чи відчувається в Канаді втома від України, її постійних проблем та прохань про допомогу?

- Ні, я так не думаю, і про це свідчить візит тогочасного міністра закордонних справ Канади Франсуа-Філіпа Шампаня до України в березні. Хоча, якби не пандемія, наші відносини розвивалися б ліпше й швидше. Свій вплив мало й збиття літака МАУ поблизу Тегерана. Канада дуже розраховує на допомогу України, бо сама не має дипломатичних зв’язків з Іраном. У свою чергу, пропонує Україні свій досвід у розслідуванні авіаційних катастроф.

- Наскільки активна в Канаді російська пропаганда?

- На жаль, вона тут діє. Парламентський комітет з питань національної безпеки вже два роки поспіль відзначає саме Росію та Китай як дві найбільші стратегічні загрози для Канади. Тому ми продовжуємо наполягати, аби уряд приділяв цьому увагу й співпрацюємо з кількома групами, котрі протидіють дезінформації. 

Максим Наливайко, Оттава