Українська співачка з Польщі збирає мільйонні перегляди у Ютубі

Про виконавицю розповів журналіст та історик Роман Кабачій у своїй публікації спеціально для УП.Життя, передає Укрінформ.

Як зазначається, Яра є неординарною представницею польської та словацької музичної сцени. Працює одночасно у кількох жанрах – від автентичного виконання народних пісень, фолку – до ф’южн, року та електронної музики. 

Співачка народилася у Почаєві, починала зі співу в церковних хорах. Батько дівчини – диякон Антон Ярий, до сьогодні протодиякон Перемисько-Горлицької єпархії Польської автокефальної православної церкви. Мама Мар’яна Яра – православний теолог, а ще диригент, композитор, музикант, дослідник карпатського фольклору та орнаментики, а ще - засновниця церковного хору «Ірмос» та жіночого ансамблю «Відимо», що існують понад 20 років.

У 1992-му Мар'яну Яру як регента хору запросив переїхати із родиною до Польщі православний Митрополит Варшавський Василій (Дорошкевич). Так родина опинилася у сусідній державі в місті Сянок в Карпатах неподалік кордонів з Україною.

Сусанна з чотирьох років навчалася грі на скрипці, а перший хор, у якому довелося співати дівчині, був дитячо-молодіжний хор Почаївської Лаври, який створила її мама.

Спершу була церковна музика. Першою мовою – церковнослов’янська. Пізніше була музична школа, заняття класикою, в дитячих колективах із народною музикою, авторською піснею.

«Вже як ми приїхали у Польщу, то їздила до ансамблю пісні і танцю "Ослав’яни" в село Мокре недалеко від Сянока. Це єдине село, де українці складають більшість на етнічних землях після повернення з депортації по акції "Вісла". Я там співала, грала на скрипці і танцювала. На репетиції, бувало, їздили роверами (велосипедами)», – пригадує співачка. 

Її мама також заснувала дитячий гурт «Сянічок» при місцевому гуртку українців у Польщі. Із ним Сусанна об’їздила всю країну, були на всіх можливих українських і лемківських фестивалях, конкурсах.

Загалом дівчина встигла поспівати у близько 30 різних хорах і колективах.

«Важливим колективом для мене є "Відимо", що почав збиратися десь в 1999 року. До цієї пори я співаю з дівчатами, сьогодні вже дорослими жінками»,  – зізнається співачка.

«Відимо» виконує переважно бойківський та лемківський фольклор в авторській інтерпретації Мар’яни Ярої.

Виконання фольклору не минуло для Сусанни дарма. «Зараз у Кракові, де тепер проживаю, маю своїх постійних музикантів та колектив S.H.A., який виконує пісні Карпат. Моя напарниця Ганка Вуйцяк є ґуралькою із Закопаного, вона вносить ґуральсько-польський елемент, а я вношу елемент наших Карпат – український, лемківський, бойківський, гуцульський, русинський», - розповідає дівчина.

Одна з кращих пісень Ярої – «Посій же ся посій» на слова і музику Петра Мурянки (справжнє ім’я Петро Трохановський).

Найулюбленішою своєю піснею виконавиця називає "Ой у полі нивка, кругом материнка"."З дитинства страшно люблю – її співав тато, здається навіть в Тернопільській філармонії", – пояснює вона.

А одною з останніх музичних "любовей" співачки є польські пісні етнографічної групи курпи (пол. Kurpie), яка проживає на півночі Мазовецького воєводства у Курпівській пущі.

«Мала нагоду заспівати курпівські пісні Шимановського (йдеться про обробку 12 пісень на голос і фортепіано, яку здійснив в 1928-1929 роках композитор Кароль Шимановський – ред.), та "Пісень князівни з казки" для голосу і фортепіано (1915) на Opera Rara. Це дуже престижний фестиваль у Кракові, на якому співають оперні зірки, а останні роки директор Ян Томаш Адамус запрошує також артистів інших жанрів які вносять в фестиваль "свіжий вітер"», – розповідає дівчина.

Вона каже, що ці пісні близькі її серцю, адже, за словами Ярої, в чомусь нагадують українські – цілком інакші, ніж решта польських пісень, які знає виконавиця: в них інша мелодика, слова.

«Якісь роки тому я натрапила на Аполонію Новак, це курпівська співачка, і почала пробувати – в 2015 році записала першу пісню Nisko słonko (Сонечко низенько), а тепер власне вийде чотири пісні з тих Шимановського, і вони будуть у моїй обробці для фортепіано і вокалу, в електронній версії», - повідомила Яра. 

У 2015 році на фестивалі «Молода Лемковина» у Горлицях, який організувало товариство «Руська Бурса», виконавиця познайомилася зі словацьким гуртом HRDZA («грдзá» зі словац. «іржа»). Вони записали кілька пісень і почали грати концерти. 

Співачка розповідає, що спершу спілкувалася з хлопцями англійською, згодом вивчила словацьку, а вони почали краще розуміти польську.

Як зазначається, вперше активно про гурт HRDZA заговорили у 2010 році, коли команда була дискваліфікована з фіналу словацького «Євробачення» – їхня пісня Taká sa mi páči («Така мені до вподоби») була презентована раніше.

Однак, до того як Сусанна змінила Вероніку Шолтесову-Рабадову в ролі фронтвумен, у гурту не було успіху в 16 млн переглядів кліпу – йдеться про пісню «Штефан».

«Дійсно, такого успіху не було. "Полюбила я Стефана" це моя пісня, вона є на моїй першій авторській платівці "Весна весною" з 2013 року. Оскільки до колективу принесла її я, так ми її і заграли, лишень власне Славомир (лідер гурту Славомир Ґібарті – ред.) зробив суперкліп. І це теж власне успіх кліпу», – зізнається співачка.

HRDZA брала участь у кількох талант-шоу. Для Чехії і Словаччини існує єдиний конкурс – Česko Slovensko má talent, у ньому гурт дійшов до фіналу в 2016 році.

HRDZA брала участь також у польському Mam Talent у жовтні 2019 року, але лише у першому відборі: дівчина каже, що відмовилися йти до кінця через накладність поїздок досить великого гурту у Варшаву.

Виконавиця каже, що до пандемії гурт грав по 70-80 концертів в рік.

Співачка співає багато народних пісень, але має також і авторські сольні проєкти. 

«Є такі дні, коли мені близька народна пісня, суто корінно заспівана, а буває коли той власне внутрішній світ диктує те, що може показати тільки авторська пісня», – розповідає вона.  

Виконавиця каже, що слухає дуже різну музику, різних жанрів – від важкого хард-металу, через джаз, класику, оперу тощо. 

Яра співпрацює з багатьма музичними колективами, але вона сама собі продюсер і іншого варіанту нині не розглядає: «Можливо, колись так, я не кажу ні, але на даному етапі це не для мене… Я не маю бажання працювати на стовпчики рейтингів. Вірю, що можна робити якісну музику навіть для танців і розваг, що я теж люблю».

Співачка розповідає, що до пандемії мала хороші контакти з Ужгородом.«Там у нас золота людина – пані Людмила Федорчук з Товариства польської культури Закарпаття ім. Гнєви Волосєвич, яка вже тривалі роки співпрацює з мамою. Тобто, є співпраця українських поляків та польських українців», – пояснює співачка.

Із гуртом «Відимо» у 2016 році виконавиця їздила до Одеси, де був спільний проєкт між польською громадою міста з одного боку, а українцями з Польщі з іншого - спектакль «Анна – Вікторія», присвячений співачці Анні Ґерман до її 80-ліття в Польському домі Одеси. Також було декілька концертів з «Відимо». 

Яра мріє про концерт у столиці України і зізнається: «Якщо хтось хоче мене вважати часточкою української культури в світі, мені буде тільки приємно». 

Фото: life.pravda.com.ua 

Відео: Susanna Jara, Hrdza