Жадан і Фіма у Відні. Як австрійцям відкривають модерну Україну

Жадан і Фіма у Відні. Як австрійцям відкривають модерну Україну

Укрінформ
Фестиваль Ustream в Австрії, що замінив традиційні Дні культури

Євромайдан і подальша російська агресія примусили австрійців, як і інших європейців, уважніше поглянути на Україну. Не як на "колишню радянську республіку" в сфері впливу Москви, а як на незалежну державу з власною ідентичністю.

Тим не менше, в очах багатьох жителів Австрії, консервативних за своєю природою, Україна продовжує залишатися такою собі "terra incognita". При згадці про країну, як правило, спливають історичні сентименти – Лемберг (як вони досі називають Львів), Галичина та Буковина (колишні території Австро-Угорської імперії). Поруч в асоціативному рядку можуть бути ще такі поняття як "війна", "криза", "корупція"…

Протягом останніх років Україна активно працює над тим, щоб змінити це хибне сприйняття себе за кордоном. Відкрити себе нову й цікаву, модерну і драйвову, з історичними досягненнями і новітніми перспективами, як невід’ємну частину загальноєвропейського проекту. Культурне багатство та розмаїття України в цій нелегкій і довготривалій справі – основний помічник.

Цілий потік заходів, організованих українським посольством в Австрії в попередні роки, без сумніву вже починає давати результати. Австрійці пізнають більше України та свої зв’язки з нею, відкривають роль Віденського кардинала Інніцера під час Голодомору, "українського" Габсбурга Василя Вишиваного, сучасну українську літературу, музику та мистецтво. Позитивний асоціативний ряд з Україною росте – від запальної "Дахабрахи" до інтелігентної диригентки Грацької опери Оксани Линів.

У нинішній Двосторонній рік культури України та Австрії – особлива активність. Поруч із "власними" культурними проектами посольства, з потужною програмою дебютував і новостворений Український інститут. Крім того, активно просувають імідж України в Австрії й окремі українські групи та організації: заходи на зразок Українського балу чи Тижня України в ООН, безперечно, створюють синергетичний ефект.

USTREAM

Яскравим прикладом цієї, скажімо так, "народно-культурної дипломатії", є фестиваль UStream (ребрендинг колишніх Днів української культури). Приватна волонтерська ініціатива, з фінансуванням з боку українських та міжнародних спонсорів, уже вчетверте організовує серію заходів в австрійській столиці. Серед них – проекти як музичного, літературного та мистецького спрямування, так і просвітницько-інформаційного характеру.

Цьогорічна "родзинка" фесту – святковий український концерт у центрі класичної музики австрійської столиці "Віденському Концертхаусі" – отримав підтримку і від Українського інституту.

"Щороку намагаємося зробити програму UStream якомога більш різноманітною, але, водночас, щоб вона не була занадто строкатою. Цьогорічна концепція, навколо якої ми об’єднали всі заходи – Reinvented Ukraine. Ми віднаходимо заново Україну, показуємо її сторінки історії, але також сучасність, новітню історію", – зазначає організатор фестивалю, голова "Центру українських ініціатив" (Відень) Олександра Саєнко.

УКРАЇНСЬКЕ БАРОКО

Розпочати фестиваль вирішили 9 квітня з проекту на тему "Українська архітектура" в Салоні Грегора Розумовського – нащадка останнього українського гетьмана Кирила Розумовського.

Будівництво споруд на територіях Війська Запорізького у стилі бароко з поєднанням українських національних традицій створило унікальний мистецький стиль "українського бароко". Його ще називають "козацьким бароко", або ж – "мазепинським" за іменем гетьмана та мецената Івана Мазепи, який багато будував власним коштом.

Для того, щоб українським заходом більше зацікавилася австрійська аудиторія, організатори вирішили провести водночас і презентацію книги "From Empire to Republic" (“Від імперії до республіки”) від популярного віденського журналу Metropole. Присвячене століттю Австрійської Республіки і, відповідно, 100-річчю розвалу Австро-Угорщини видання в красивому інноваційному вигляді розповідає про країни, які виникли на теренах колишньої імперії, у тому числі про Україну. 

І результат, вочевидь, був досягнутий. У присутніх австрійців була низка питань після доповіді мистецтвознавця, доктора наук Світлани Шіллз про витоки українського бароко та його відмінність від західноєвропейського.

Окреме захоплення викликала відеопрезентація волонтера проекту Ukraїner Еліни Фоїнської про перлини української архітектури – фортеці та замки, які знаходяться в різних регіонах нашої країни. Саме круті відеоролики цього проекту про різноманітні цікаві місця в Україні зараз крутять на моніторах у потягах "Інтерсіті", а скоро їх можна буде побачити й в аеропорті.

СЛІДАМИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ КАПЕЛИ

Великий концерт 23 квітня в легендарному Віденському Концертхаусі має символічний характер. Саме 100 років тому тут народжувалася українська культурна дипломатія, коли в Концертхаусі виступала Українська республіканська капела. Віденській публіці в ті часи було не до забав та веселощів – у суспільстві панувала душевна депресія через поразку у війні та розпад імперії. Можливо, саме тому на їхнє серце так добре лягла українська пісня, сповнена великою мірою смутком та журбою. Тогочасна австрійська преса публікує багато позитивних відгуків про культурний дебют українців, і один із них: "Культурна зрілість України має стати для світу легітимізацією її політичної незалежності".

Сто років по тому в цьому престижному концертному закладі столиці Австрії відвідувачі знову матимуть змогу переконатися в культурній зрілості України, окремішності її народу, мови та культури.

"Під час святкового вечора, який ми назвали "Від традиції до модернізму. Музика з України і всього світу", пролунають твори європейських та українських композиторів, що має підкреслити включеність української музичної культури в загальноєвропейську культуру", – зазначає Олександра Саєнко.

Зокрема, австрійські поціновувачі високого зможуть насолодитися музикою засновника українського музичного модернізму Бориса Лятошинського, прем’єрним виконанням циклу романсів, написаних живим класиком Мирославом Скориком на вірші Богдана-Ігоря Антонича.

На сцені виступатиме чудовий склад виконавців зі світовими іменами, які приїдуть із чотирьох країн: всесвітньо відома оперна співачка Тетяна Мельниченко, піаніст Роман Лопатинський, скрипаль Михайло Захаров, віолончеліст Олексій Шадрін. Спеціально для цього незвичайного сопрано та для фортепіанного тріо Мирослав Скорик написав прекрасний романс, на прем’єру якого він також завітає до Відня.

Самі ж інструменти – віолончель і скрипка – будуть колекційними, роботи відомих майстрів XVIII століття.

"СОЛОМІЯ"

Напередодні концерту, 22 квітня, в парафіяльному залі Церкви Святої Великомучениці Варвари пройде вернісаж художньої виставки "Соломія", присвяченої видатній українській оперній співачці Соломії Крушельницькій.

Під патронатом композитора Мирослава Скорика, який є її рідним племінником, два роки тому був створений проект – 18 картин сучасних українських художників. Твори відображають образ Крушельницької та провідних театральних діячів, з якими вона була знайома, а також мальовничі місця України та Італії, з якими були пов‘язані життя і творчість примадонни.

Картини, які наразі знаходяться в Італії, будуть спеціально привезені для виставки у Відні.

УКРАЇНСЬКІ ХУДОЖНІ ПРОМИСЛИ: ДРУГЕ ДИХАННЯ

З українськими традиційними художніми промислами та їх другим диханням австрійська публіка зможе ознайомитися 7 травня в Салоні Розумовського. Еліна Фоїнська з "Ukraїner" розповість про традиційне народне мистецтво та його поступове знецінення, забуття, але також і про сучасних народних митців, які відроджують традиції й шукають нові підходи для таких форм як гончарство, килимарство і витинанки.

Зокрема, пролунають історії про історичний осередок килимарства в Решетилівці, про гончарну столицю Опішню, про майстриню зі Львова, яка змогла привернути не лише українську, а й світову увагу до такого українського народного декоративного мистецтва як витинанки.

ZHADAN&FIMA

Музичний бар Cocktailbar Meinz у туристичному 1-му районі Відня, швидше за все, не скаржиться на відсутність гостей. Однак 11 травня вільних місць у закладі точно не буде: в цей день там проходитиме європейська презентація першого спільного диску Сергія Жадана та Юхима Чупахіна.

"Ми назвали цей концерт Zhadan&Fima. Сергій Жадан – один із найпопулярніших українських письменників у німецькомовних країнах. Юхим (Фіма) Чупахін – успішний український джазовий піаніст, який останні роки живе в Нью-Йорку. Він написав джазову музику для віршів зі збірки Жадана "Антена". Сам Сергій у проекті виконує роль соліста, декламуючи та співаючи свої твори", – зацікавлює заходом організатор UStream.

Хоча, "джазовий Жадан" – це, певно, те, що не потребує особливої реклами. "Я обов’язково буду! І навіть мої друзі з України, коли почули про це, обіцяють приїхати", – ділиться враженнями одна представниця української діаспори у Відні.

Віденці ж та гості міста, які в той день випадково завітають в Cocktailbar, будуть неабияк приємно здивовані цьому сучасному українському дуету.

ПЕРЕЗАВАНТАЖЕНА ІДЕНТИЧНІСТЬ

Образотворчий вимір UStream включає також виставку "UA: identity reloaded", присвячену новій українській ідентичності, зв’язкам України та Австрії.

"У ній робиться спроба віднайти нашу українську історію та ідентичність, переосмислити її, використовуючи звичні знаки і символи, автентику та національний неофолк", – розповідає Олександра Саєнко.

Куратором виставки є Белла Логачева – художниця з Донецька, яка наразі проживає у Харкові. Вона стала відомою, зокрема, у 2014 році, коли створила серію під назвою "Новий український орнамент" – силіконові принти на полотні, що дуже нагадують українську вишивку. З допомогою цієї візуалізації художниця зображала спочатку сучасні події української новітньої історії – Революції Гідності, війну на Сході, а згодом й інтернаціональні.

"Белла підібрала 5 українських митців, які в різних техніках покажуть цю нашу українську "перезавантажену ідентичність". При цьому – без крові, страху, війни та без трагедії. В UStream ми вирішили свідомо не торкатися цих болючих тем: аудиторії у Відні хотілося б не говорити про наш біль, а показати позитив, нову ідентичність України – модерну, прогресивну, драйвову, з волею до життя та до перемоги. Також у кількох роботах буде відображено зв’язок між нашими двома країнами", – додає організатор фестивалю.

Невелика презентація виставки пройде 14 травня в Салоні Розумовського, а повноцінне відкриття відбудеться 27 травня у приміщенні Віденського міжнародного центру (VIC). Організація експозиції в цьому комплексі будівель, який ще носить назву "Місто ООН", стала можливою за сприяння "Українського клубу" – об’єднання небайдужих та активних українців, які працюють при міжнародних організаціях системи ООН у Відні.

Поруч із "новим українським орнаментом" працюючі у VIC іноземці зможуть оглянути й фотографії Ігоря Манка, який представляє Харківську школу фотографії, а також роботи однієї з талановитих студенток харківського "худпрому".

Крім того, художник-монументаліст Роман Мінін із Донецька спеціально для виставки плете килим у характерному йому стилі, де він розвиває тему шахтарів.

АВСТРІЙЦІ ВСЕ ЩЕ ВІДКРИВАЮТЬ ДЛЯ СЕБЕ УКРАЇНУ

"У своєму розумінні та сприйнятті України австрійці – різні. Звичайно, є такі, які просто закохані в Україну, дехто воює за нас на інформаційному фронті навіть активніше, аніж деякі українці. Але середньостатистичний австрієць, звичайні люди на вулиці, скажімо так – дуже мало знають про Україну, – стверджує голова "Центру українських ініціатив" – Олександра Саєнко.

Крім того, за її словами, певні негативні меседжі про Україну були вкорінені у свідомість австрійців через цілеспрямовану російську пропаганду.

“Вже стільки років пройшло після Майдану, що вже можна було б при бажанні дізнатися, що і як було насправді! Але ж ні, дехто в Австрії й досі повторює російську маячню про "націоналістів-нацистів", "хунту", від декого можна почути й про "переворот". Також часто Україна згадується в контексті Росії. Такі погляди та ставлення в Австрії насаджувалися десятиліттями", – зазначає вона.

Очевидно, що Україна в очах австрійців ще тривалий час буде сприйматися з упередженням та через криве дзеркало московської пропаганди. Хоча, досить часто в такому сприйнятті винні й самі українці та їхні складні для зовнішнього розуміння вчинки і рішення.

Тим не менше, важливо продовжувати цю кропітку роботу з відкриття жителям Альпійської республіки, та й іншим європейцям, нової і сучасної України. України, яка – сильна і незалежна, творча та інноваційна, креативна та культурно багата. Яка – не Росія, а окрема європейська країна. Яка – джерело цікавого, а не проблем.

Василь Короткий, Відень

Фото: Олександра Саєнко

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-