Цей день в історії: Пам'ять Давида Бурлюка
Народився на хуторі Семиротівщина, що на Харківщині. Його батько походив з роду запорізьких козаків. У 1893-1895 роках Давид Бурлюк навчався в Олександрійській чоловічій гімназії (Суми). Художню освіту здобував у Казанській художній школі, Одеському художньому училищі, мистецьких студіях Мюнхена та Парижа, Московському училищі живопису, скульптури та архітектури.
«Повсякчас з любов’ю думаю про Давида. Чудовий друг. Мій справжній учитель. Бурлюк зробив із мене поета. Читав мені французів і німців. Видавав мені щодня по 50 копійок, щоб я писав, не голодуючи», - згадував Володимир Маяковський, який навчався з Бурлюком в Московському художньому училищі (щоправда, вчилися вони там не довго – у 1914 товаришів виключили з навчального закладу за участь у публічних диспутах).
У 1922 році Бурлюк разом із родиною емігрував до США, через 8 років отримав громадянство. На чужині не розгубився – писав поезію, організовував виставки, видавав мистецький журнал, займався живописом (перевагу надавав пейзажу), багато подорожував – навіть двічі побував у Радянському Союзі у часи хрущовської «відлиги». Маяковський у 1925 році (на той час він вже був визнаним радянським поетом), перебуваючи в Америці відвідав «Додічку» – друзі згадували бурхливе минуле, але намагалися не думати про майбутнє (особливо Маяковський). На згадку сфотографувалися – Маяковський, Бурлюк та двоє його синів. Через 5 років Маяковський накладе на себе руки в Москві – зневірений у житті, в друзях, жінках. Бурлюк переживе його на 30 років і помре у Саутгемптоні (острів Лонґ-Айленд біля Нью-Йорка) 15 січня 1967 року. Того ж року помре і його дружина Марія Єленевська, з якою вони прожили в мирі та любові 48 років. Після смерті митця в його маєтку відкрили меморіальний музей і заснували Фонд Давида Бурлюка. В Україні знаходиться лише 35 його полотен.
