Юридична війна за «скіфське золото»: коли повернуться експонати?
В Апеляційному суді Амстердама відновили слухання по суті у справі про приналежність колекції «скіфського золота». Провадження раніше було призупинене до вирішення питання про відвід судді. У жовтні 2020 року суд задовольнив прохання України щодо відведення через підтвердження зв’язку головуючого судді з адвокатами кримських музеїв, що могло свідчити про його упередженість під час розгляду справи. Те, що Україна домоглася відводу судді, стало важливою перемогою та надією на об’єктивний розгляд справи незалежним суддею.
Українська сторона 22 квітня 2021 року виступила у суді з дуже потужними, як на думку наших правників, аргументами, тоді як позиція «російських кримських музеїв» була розцінена як слабка з юридичної точки зору. Своє рішення Апеляційний суд Амстердама має винести вже у серпні цього року. Отже, скільки триватиме юридична битва за «скіфське золото»? І коли колекція може повернутися з Амстердама в Україну?
СУД НА ВОДІ ТА КОРОНАВІРУСНІ ОБМЕЖЕННЯ
Будівля Апеляційного суду Амстердама розташована на воді та зовні більше схожа на музей. Всередині замість сходів ескалатори, чудернацькі скульптури на поверхах, яскраві жовті й помаранчеві крісла для відпочинку та очікувань із панорамними вікнами та краєвидом на човни. Нідерландський адвокат Маартен Сандерс, який представляє інтереси України, у костюмі сидить на вулиці біля центрального входу, бо через коронавірус у приміщення раніше визначеного часу не пускають. Він, так само як і я, відповідально приїхав раніше. Сідаю поруч, дотримуючись обов’язкової дистанції 1,5 метра. Адвокат у доброму гуморі, це гарний знак, отже слухання щодо повернення «скіфського золота» мають пройти добре.
«Ми очікуємо, що суд ухвалить рішення протягом 3 місяців, якщо нам пощастить – через 6 тижнів. Якщо ми виграємо або програємо, обидві сторони підуть до Верховного суду після цього. Тож це все не закінчиться через 3 місяці», – зазначив нідерландський адвокат Маартен Сандерс.
Каже, що у четвер, 22 квітня, суд від самого ранку і до вечора знову заслуховуватиме сторони у справі.
«Ми вже робили щось схоже тут два роки тому. Згодом суд задовольнив прохання України щодо відведення головуючого судді. Це дало нам змогу провести наступне слухання. Тож ми знову запропонуємо суду застосувати конвенцію ЮНЕСКО. Конвенція ЮНЕСКО про культурну спадщину дуже важлива для цієї справи. Але у проміжному рішенні два роки тому суд сказав, що вона не застосовується. Тому наша сьогоднішня головна мета – переконати суд у протилежному, що такий висновок був зроблений суддею, який отримав відвід, і справу потрібно розглядати з точки зору конвенції ЮНЕСКО», – підкреслив адвокат.
Поки говоримо, прибуває українська делегація. Двері суду відчиняються, надягаємо маски та прямуємо до судової зали під номером 5. Журналістам дозволяють відзняти перші хвилини початку судового засідання. Заступник міністра закордонних справ Євген Єнін крізь маску на обличчі посміхається очима та піднімає палець вгору, підбадьорюючи, мовляв, усе буде добре.
Після клацання фото- та відеокамер ЗМІ проводять до іншої судової зали поверхом нижче. Там у кожного окремий робочий стіл із пластиковою перегородкою. Тож маску можна зняти. На столі окремо у кожного вмонтований спеціальний екран із трансляцією судового засідання. Також ще один екран розміщений на стіні.
АРГУМЕНТИ УКРАЇНИ ТА “РОСІЙСЬКІ КРИМСЬКІ МУЗЕЇ”
На судовому засіданні від імені України виступає заступник міністра закордонних справ Євген Єнін. Його виступ дуже емоційний. Він говорить про те, як у нас забрали Крим, про війну, згадує МН17.
«Сім років тому Росія окупувала Крим, відправивши на територію моєї країни близько 20 тисяч так званих «зелених чоловічків», провівши так званий «референдум» під прицілами зброї», – почав він.
Євген Єнін зазначив, що резолюція Генеральної Асамблеї ООН про територіальну цілісність України була ухвалена у березні 2014 року на 68-й сесії Генасамблеї відкритим голосуванням країн-членів ООН, 100 з яких висловилися «за», 11 — «проти». Засідання Генасамблеї ООН було скликане спеціально для розгляду питання збройної окупації Росією території України, а саме Кримського півострова.
«На жаль, це не зупинило Росію від подальшого порушення міжнародного права та грубих порушень прав людини на тимчасово окупованому півострові. Росія вилучила все майно України у Криму, починаючи від державних банків та підприємств і закінчуючи культурною спадщиною. Права українців та кримських татар зазнають жорсткої дискримінації», – наголосив Єнін.
Під час свого виступу він також зауважив, що кожна цивілізована країна повинна виконувати свої зобов'язання за Статутом ООН, поважати суверенітет України та не визнавати спробу анексії Криму, а також будь-які інші територіальні зміни щодо України у результаті застосування сили.
«Настав момент показати, що закони та правила мають значення, територіальна цілісність має значення. Якщо ми не об’єднаємося, якщо ми не передамо агресору наші спільні зобов’язання, ми будемо жити з наслідками у Криму та всьому світі за його межами. Ми будемо озиратися у цей момент і шкодувати, ми маємо об’єднатися до того, як наслідки стануть жахливими та загинуть безневинні люди, як це сталося зі збитим російською ракетою MH17», – сказав він.
Зі свого боку заступник міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко під час виступу в суді наголосила, що Україна виступає проти незаконної передачі права власності на артефакти української виставки «Крим. Золотий острів у Чорному морі» Російській Федерації, російським установам, прихованим під назвою так званих кримських музеїв, що існують лише у рамках судових справ. За словами Фоменко, є численні факти незаконного вивезення українських культурних цінностей з території Криму.
«Наші аргументи були беззаперечно сильними. Якщо говорити про позицію Росії, яка приховується під іменами кримських музеїв, то, звісно, всі ці речі ми вже чули у 2014 році, у 2016 році. Зокрема, про право власності, про самобутність і незалежність кримської республіки, що РФ допомагає зберігати українську спадщину, проводячи археологічні дослідження, що вже є нонсенсом і порушенням будь-якої конвенції, бо виключно громадяни тієї країни, на території якої проходять археологічні дослідження, мають право це робити. Тож мені здається, що наші аргументи сильні й суд ухвалить рішення на користь нашої держави», – зазначила Світлана Фоменко у коментарі кореспонденту Укрінформу.
Тоді як, за словами директора департаменту міжнародних спорів Міністерства юстиції Анни Тищенко, аргументи другої сторони назвати переконливими важко.
«Спостерігаючи повністю за перебігом подій, можу сказати, що українські радники зробили дуже гарну роботу й аргументи української сторони виглядали дуже сильними. Водночас, якщо слухати аргументи іншої сторони, то вони походили від, скажімо, трохи слабеньких або таких, що не стосуються цієї справи, та закінчуючи такими, відверто можна сказати, смішними з юридичної точки зору. Загалом хочу сказати, що, спостерігаючи за суддями, за тим, як вони ставили запитання, видно, що вони дуже уважно слухали сторони. Загалом враження є дуже добрими, я очікую перемоги та вважаю, що це буде справедливим результатом усіх зусиль, які Україна докладала вже багато років», – підсумувала Анна Тищенко.
РІШЕННЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ АМСТЕРДАМА
Уже після завершення засідання запитую у нідерландських адвокатів, коли «скіфське золото» може повернутися додому? Скільки ще років нам потрібно воювати за нього у судах?
«Судовий розгляд пройшов дуже добре. Ми вже на останній стадії розгляду в Апеляційному суді Амстердама. Зараз суд має вирішити, чи розглядати експонати з 4 кримських музеїв як культурне надбання України, яке треба повернути Києву. Рішення буде винесено 31 серпня цього року. Я переконаний, що той, хто програє, піде до Верховного суду Гааги у Нідерландах. Тож нам, схоже, доведеться почекати ще 1,5 року, а може навіть 2 роки, перш ніж буде винесено остаточне рішення у цій справі», – сказав у коментарі Укрінформу нідерландський адвокат Герт-Ян ван ден Берг, який представляє інтереси України.
Поки триває юридична війна, «скіфське золото» зберігається у музеї Алларда Пірсона в Амстердамі. Колекцію привезли на виставку «Крим: золото і таємниці Чорного моря» ще до окупації півострова Росією. Тож фактично тимчасова експозиція в Амстердамі дала шанс експонатам не бути вкраденими Російською Федерацією, а одного дня таки повернутися додому.
Ірина Драбок, Гаага
Фото: Ірина Драбок, Софія Шовікова
