У харківській квартирі українського мовознавця Шевельова відкриють літературну резиденцію
Про це розповів кореспондентові Укрінформу ініціатор проєкту, харківський видавець Олександр Савчук.
За його словами, нещодавно квартиру, що колись належала родині Шевельових, а в радянські часи була перетворена на комуналку, придбали меценати. Наразі в помешканні, де збереглося оригінальне планування, паркет, вікна, балкон, роблять ремонт.
«У книзі спогадів Шевельова («Юрій Шевельов «Я — мене — мені… (і довкруги). Спогади. 1. В Україні», - ред.), яка вийшла наприкінці 2017 року, ми розмістили інформацію про план квартири, який випадково знайшли в бібліотеці ім. Короленка. Але ми не знали, де саме в будинку вона знаходилася. А вже в 2019 році один з наших читачів, професійний архітектор, звернув увагу на цей план і порівняв його з тими, що були виставлені в інтернеті – з квартир на продаж. Так було знайдено квартиру Шевельова, і почалася історія зі збором коштів. І коли надію майже втратили, до Літмузею прийшли харків’яни, які цікавилися українською літературою, їм розповіли про задум з квартирою, і вони її придбали», - згадує Савчук.
Нині літературною резиденцією опікується Харківський Літмузей.
У квартирі є 5 кімнат, тож вирішили облаштувати не лише літературну резиденцію, а й меморіальну кімнату та локацію для різноманітних культурних заходів – зустрічей, презентацій, семінарів.
«Щодо меморіальної кімнати - то це 8-метрова кімнатка, в яку змушені були переселитися Шевельов із мамою після приходу радянської влади, хоча їм належала вся ця квартира. Там «рідні» вікна, паркет. На облаштування, наповнення знадобиться час. А якісь перші заходи, мініекскурсії плануємо проводити вже восени», - розповів Савчук.
Він зауважує, що квартира знаходиться в одному з найкрасивіших будинків Харкова, зведеному в 1916 році. Його називають «Саламандрою» - за назвою страхового тресту, що замовив його будівництво. Будинок був облаштований ліфтами, сміттєпроводом, в квартирах була гаряча вода.
На будинку "Саламандра" на початку вересня 2013 року за ініціативи ряду громадських організацій і діячів і за погодженням з міською владою Харкова встановили меморіальну дошку. Її виготовили на пожертви громадян. Однак за кілька тижнів керівництво міста передумало: 25 вересня на сесію міськради винесли питання про демонтаж дошки, оскільки мовознавцю закидали співпраці з німцями в окупованому Харкові. Поки в залі тривали дискусії, вандали вже встигли її збити.
Згодом Харківський апеляційний адміністративний суд скасував рішення міськради і розпорядження мера Геннадія Кернеса про демонтаж дошки. Ні міська влада, ні організації, що виготовляли дошку, її так і не відновили. Зокрема, письменник Сергій Жадан тоді сказав: «Для нас, для харків’ян ім’я Шевельова – це не політичний символ. Цей вчений був знаковою фігурою для Харкова. І нам здається, що дуже правильним було б ввести його ім’я в належний контекст, без політичної заангажованості, без тих емоцій, якими супроводжувалася вся історія з дошкою. Цим ми і будемо займатися».
Юрій Шевельов (псевд. – Юрій Шерех; 1908 (Харків) -2002 (Нью-Йорк) - український мовознавець і літературознавець, славіст у США, доктор філософії, професор, іноземний член НАН України, почесний доктор Альбертського (Едмонтон, Канада), Лундського (Швеція), Харківського університетів та Києво-Могилянської академії. Лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка.
Шевельов народився у Харкові в родині етнічних німців, закінчив Харківський університет. 1944 року виїхав до Німеччини. Був доцентом Українського вільного університету у Мюнхені; викладав українську і російську мови у Лундському, а після переїзду до США – в Гарвардському університетах. Протягом 1954-1958 – доцент, а 1958-1977 – професор кафедри слов’янської філології Колумбійського університету (Нью-Йорк).
Автор низки фундаментальних мовознавчих праць: «Нарис сучасної української мови» (1951), «Передісторія слов’янської мови: історична фонологія загальнослов’янської мови» (1965), «Історична фонологія української мови» (1979). Шевельов науково довів, що українська мова бере початок з VІІ століття, а завершує своє формування в ХVІ столітті.
