Кіногрудень: Тарас Шевченко - герой минулого і прийдешнього

Кіногрудень: Тарас Шевченко - герой минулого і прийдешнього

Укрінформ
Патріотичний пафос, горрор, буфонада і новорічна сімейна комедія — для тих, хто ходить сьогодні в кінотеатри

Важкі для міжнародної кіноспільноти дні пандемії можуть обернутися справжнім крахом для вітчизняного кінопроцесу внаслідок тяжкого становища українських кінотеатрів, які не надто благоденствували і в кращі часи. Тож втішною є можливість побачити найбільш помітні українські стрічки, створені у доковідну епоху.

З 3 грудня

Мати апостолів

Події нового фільму Зази Буадзе розгортаються по інший бік блокпостів від місця дії його попереднього фільму "Позивний Бандерас". На територію, підконтрольну сепаратистам і військам РФ, приїжджає дослідниця фольклору з Вінниці. Своїм вишуканим пальто і незмінним виразом одухотвореності на обличчі вона дивує місцевих жителів. Героїня намагається відшукати сина, льотчика ЗСУ, чий літак був збитий над ворожою територією. У цій Одіссеї їй допомагають і законспіровані агенти українських спецслужб, і донбасці, що налаштовані проукраїнськи або ж просто співчувають материнській біді.

Попри певний надлишок ліризму і низку малоправдоподібних деталей, «Мати апостолів» підкуповує поєднанням патріотичного пафосу, повагою до подвигу українських воїнів і співчуттям до того горя втрати близьких, яке об'єднує людей незалежно від їхніх поглядів.

Дзвінок: остання глава / 貞子

Кодзі Судзукі, який отримав від журналістів прізвисько "японський Стівен Кінг", своїм романом 1991-го року "Дзвінок" відкрив для кінематографістів справжню золоту жилу. Цей твір став, разом з написаними Судзукі продовженнями, прямо-таки невичерпним джерелом для екранізацій, сиквелів-приквелів-ремейків і «варіацій на тему», успіх яких привернув (почасти за допомогою голлівудських версій) увагу широких глядацьких мас до джей-горрору в цілому.

Найбільш популярну кіноадаптацію здійснив у 1998-му році Хідео Наката (серед інших робіт цього автора виділимо «Темні води» і «Чат»). У 1999-му Наката поставив "Дзвінок-2", тепер знову звернувся до образу найстрашнішого монстра, народженого фантазією японських майстрів горрору - маленької дівчинки з довгим волоссям. Саме ця жахлива дівчинка на ім'я Садако живе, на думку істеричної дами з «Останньої глави», в її власній дитині. Божевільна мати намагається спалити доньку, але гине сама, сирітка ж стає об'єктом турботи і вивчення для молодого психолога, який приходить до найнесподіваніших висновків.

З 10 грудня

Розфарбований птах / Nabarvené ptáče

Один з найбільш вдалих вітчизняних прикладів копродукції виходить в український прокат через рік після української прем'єри, яка відбулася в рамках Київського Тижня критики. Більш детально про фільм ми писали у матеріалі про Мінський МКФ «Лістапад».

З 24 грудня

Мій дідусь - Дід Мороз

Дебютна стрічка постановника музичних кліпів і актора серіалів Сергія Шляхтюка є новою спробою вітчизняних кінематографістів створити зразок сімейної новорічної комедії. Фільм розповідає історію дев'ятирічного хлопчика, який вирушив з провінційного міста до Києва на пошуки дідуся з упевненістю, що той є ніким іншим, як Дідом Морозом. У столиці він потрапляє у забавні і небезпечні, але, на щастя, не настільки драматичні, як юні герої «Мелодії для шарманки» Кіри Муратової, пригоди.

Трейлер фільму навряд чи дозволяє розраховувати, що "Дідусь - Дід Мороз" виявиться більш успішним представником жанру, ніж "Пригоди S Миколая" 2018-го року, автори яких, схоже, вважали, що жанр сімейної комедії, подібно до капусника на святковому корпоративі, може виправдати найвідчайдушніший розгул театральної умовності і аматорства. Як можна зробити висновок з ролика, стрічку Шляхтюка відрізняє атмосфера телевізійного гумористичного шоу, старанне перегравання виконавців і жарти, здатні нагнати тугу на глядачів будь-якого віку. Втім, не виключено, що як подарунок українським глядачам Дід Мороз перетворить стрічку на справжню сімейну розвагу.

З 31 грудня

Безславні кріпаки

Стрічка молодого режисера Романа Перфільєва є черговим підтвердженням безпомилкового чуття на таланти і настільки незвичної для українського продюсера якості, як здатність ризикувати, які вирізняли Юрія Мінзянова, чия передчасна смерть у листопаді цього року стала справжнім ударом для українського кінопроцесу. Сюжет фільму, назва якого відсилає до "Безславних виродків", інтерпретує мотиви іншої стрічки Квентіна Тарантіно - "Джанго вільний": кріпак-утікач Тарас Шевченко прагне звільнити свою кохану, яка нудиться у гаремі жорстокого поміщика. Він об'єднує зусилля із самураєм, чий кровний ворог, поклавши око на обраницю Тараса Григоровича, збирається купити її у господаря. Захоплюючись духом бусідо, Шевченко складає перші вірші, які відображають і непосильний гніт, якому піддаються його співвітчизники, і його рішучість боротися з утисками.

За всієї іронічної інтонації розповіді і сюжетної буфонади, фільм Перфільєва постає своєрідним підтвердженням статусу Тараса Григоровича як українського культурного героя - насмішка над штампами бронзово-гіпсового культу поєднується тут з щирою любов'ю до великого поета і відображенням, нехай і засобами кінокоміксу, драм його жорстокого часу.

Фестиваль Ріфкіна / Rifkin’s Fistival

Попри проблеми останніх років з непідтвердженими у суді обвинуваченнями в сексуальних домаганнях, які залишилися без переконливих доказів, Вуді Аллен, який давно переступив 80-річний рубіж, зберігає здатність випускати новий фільм щороку і не втрачати при цьому творчої наснаги.

Дія його нової стрічки розгортається у Сан-Себастьяні, в розпал кінофестивалю, на який приїжджають з Америки дві подружні пари, які мріють не лише познайомитися з новими зразками кіномистецтва, а й опинитися у середовищі кінозірок і схиблених синефілів. Як це зазвичай і буває на подібних заходах, герої поступово перестають відрізняти дійсність, що їх оточує, від того, що відбувається на екрані.

Олександр Гусєв. Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-