Режисер фільму «Тарас. Повернення» пояснив, чому його герої говорять російською
Про це він заявив в інтерв’ю Укрінформу.
«Скажіть, коли б ми знімали фільм, де був би героєм Путін, ви б сприйняли цей фільм, коли б Путін говорив українською? Тоді б у мене не було «тюрми народів» у фільмі. Там мала бути ще шведська, чеська, польська, але мені цього всього не дали зняти, бо сценарій нещадно скорочувався під час зйомок, щоб вкластися в обмежені кошти. Знаєте, дивно виглядало б, що Шевченка саджають за українські вірші – й тут же до нього говорять тюремник чи кат українською. Мій батько був дисидентом, то він казав, що за українську мову в ГУЛАГу вбивали. А якщо ти такий був, що не здавався – прив’язували до козел і живим розпилювали за українську мову. В тюрмі народів в’язні не говорять власними національними мовами, тим більше з тюремниками. Те, що я показав, що Шевченко все ж говорив з царськими офіцерами українською, – це його великий подвиг насправді», - сказав режисер.
Він зазначив, що спеціально зробив таке «лінгвістичне мереживо», щоб показати, як Шевченко протистоїть тому жахові своєю українськістю, своєю ідеєю української справедливості.
«Російська мова – це не показник того, що я знімав російське кіно, я показав наших ворогів, які говорять російською. Якщо ми не почнемо всі говорити українською, у нас залишиться те, що було, тому я звільняв українську мову таким чином від російського засмічення, і це складова ідеї фільму. Хіба це не відчувається як посил?», - наголосив Денисенко.
Як повідомляв Укрінформ, 24 вересня в український прокат вийшов фільм «Тарас. Повернення». Це - масштабна екранізація однойменного роману Олександра Денисенка про останні місяці заслання Тараса Шевченка в російській царській армії, що окупувала в середині ХІХ ст. казахські степи.
Поет отримує звістку від друзів про помилування його царем Олександром II. Однак військове керівництво Новопетровського форту не поспішає повідомляти про це Тараса й не видає наказ про звільнення. Більше того, до форту прибуває таємний агент з Петербурга.
