Що почитати: 13 новодруків від українських письменників
Фото: @chytaty.modno
Понівечений до невпізнаваности в одній із гарячих точок на Сході України, герой роману «Амадока» тільки дивом залишився живим. Це сумнівна втіха, оскільки важкі травми призвели до повної втрати пам’яти: чоловік не пам’ятає ні свого імени, ні звідки походить, не пригадує жодної близької людини, жодного фрагмента свого попереднього життя. Таким його і віднаходить жінка, любов і терпіння якої здатні творити дива: сягати найглибших пластів забуття і спогадів, поєднувати розрізнені клапті понівеченої свідомости, зшивати докупи спільну історію.
Амадока — найбільше в Европі озеро, розташоване на території сучасної України, вперше згадане Геродотом і впродовж кількох століть відтворюване на мапах середньовічними картографами, аж до свого раптового і цілковитого зникнення. Яким чином безслідно випаровуються великі озера, як зникають цілі світи, цілі культури — і що залишається натомість? Чи може існувати зв’язок між єврейською Катастрофою Східної Европи і знищенням української інтеліґенції в часи сталінських репресій? Чи може забуття однієї людини сягати на кілька поколінь під землю? Чи пов’язують нас знаки і шрами понівеченої пам’яти? Чи здатні любов і терпіння дати змогу торкнутися свідомости іншої людини?
«Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві» Ганни Улюри
Фото: Лілія Гордієнко @big_book_blog
113 письменниць: відомих, знаних, забутих. Ще і вже невідомих.
Кожна з них зробила в літературі щось першою або зробила щось краще за інших.
У кожної з них непересічна біографія. Їхні історії — про відмову від чогось: кожній щось було конче важливим на старті й поступово втрачало значущість у процесі письма.
Це історії священних жертв і містичних ритуалів.
Це утопія жіночої солідарності й продовження традиції. 113 письменниць пишуть одна одну. Читають одна одну. Співіснують поруч поза межами часу і простору.
І сяють у темряві.
Фото: Наталія Клименко @ilatanka
Київ, 1968 рік, кінець «відлиги». Юра – студент-фізик, успішний комсомольський ватажок, перспективний науковець-початківець — потрапляє в лещата непростих обставин і в пекло власних сумнівів: йому потрібно зробити моральний вибір, а він відчуває, що не готовий до цього. Адже його життя є своєрідним буфером поміж двома світами, — з одного боку, світом «золотої молоді», дітей секретарів ЦК КПУ, ЦК ЛКСМУ, КДБ, а з іншого, — світом його мами Клавки, яка є однією з тих безіменних і негероїчних представників української інтелігенції, що тримають на своїх плечах могутній тил для шістдесятництва.
Роман «Юра» є сіквелом, тобто незалежним продовженням роману «Клавка» (2019).
«Я змішаю твою кров із вугіллям» Олександра Михеда
Фото: Maryna Skrypai @myblueberrypies
Наприкінці 2016 року Олександр Михед вирушив у подорож шістьма містами Донецької та Луганської областей, досліджуючи тамтешнє життя, а також історії, заховані в архівах. Проте найважливіше для автора — почути голоси місцевих жителів. Розкопуючи пласти історії та нашарування міфів, письменник розповідає дивовижну історію Сходу, приборкати який намагалися британські й бельгійські інвестори, імперські та радянські правителі. Як одна з найстаріших черепах у світі пов’язана із заснуванням Донецька? Якою ціною дається кожна тонна видобутого вугілля? І які історії заховано у вільних степах Дикого поля?
Олександр Михед ділиться унікальними розмовами з відомими письменниками, митцями, істориками, які народилися на Сході: Сергієм Жаданом, Алевтиною Кахідзе, Ігорем Козловським, Романом Мініним, Володимиром Рафєєнком та Оленою Стяжкіною. Людьми, які від часу війни допомагають осмислювати жах нової повсякденності та зрозуміти багатоголосся українського Сходу.
«Планета Полин» Оксани Забужко
Фото: Вікторія Фещук @fem.books
У цьому томі зібрано найважливіші есеї Оксани Забужко останніх двох десятиліть, присвячені постатям і подіям, які авторка вважає культурно знаковими для сьогоднішньої епохи кризи гуманізму. «Жіночі», «чоловічі» й «колективні», всі ці «портрети» об’єднує глибоко особисте переживання авторкою біжучої історії, в яку вона вписує своїх героїв — і цим виявляє в ній, хоч якій на позір катастрофічній, невидимий раніше життєствердний смисл.
«Нація овочів? Як інформація змінює мислення і поведінку українців» Оксани Мороз
Фото: Julia Dutka @tar_el
Ця книжка – посібник від маніпулятора-практика про те, як протистояти зараженню інформаційними вірусами.
Ці віруси інфікують нас щодня. Вони — провідники для тисяч шкідливих тверджень. Вони вбивають свідомість і перетворюють своїх жертв на слухняне стадо. Вони полюють не тільки на нас, а й на наступні покоління.
Прочитавши її ви:
- дізнаєтеся, що таке інформаційні віруси, і навчитеся їх розпізнавати.
- зрозумієте, як захистити себе, дітей і близьких від Індустрії вірусмейкерства.
- познайомитеся з роботою Індустрії, яка створює інформаційні віруси.
І без зайвої конспірології дізнаєтеся, як Індустрія вже змінила кожного з нас.
Фото: @books_passion__
Благими намірами вимощений шлях до пекла. Галя сповна відчула сенс цього вислову. Її життя перевернулося лише через те, що вона прагнула допомогти іншій людині. Дівчина втратила все: роботу, чоловіка, друзів, віру в людей. Та що, як усе найбільш значуще і неймовірне починає відбуватися з нами саме тоді, коми ми намагаємося видряпатися з пекла? Це непросто, бо людина по-справжньому втрачає голову лише від двох речей: від страху і від кохання. Однак що робити, коли тебе одночасно накривають і страх, і кохання?..
«ProZorro. Зробити неможливе в українській владі» Максима Нефьодова, Федора Крикуна
Фото: @nashformat.ua
Prozorro — найвідоміший державний стартап в Україні. Залишивши позаду стару систему держзакупівель, він постав як сучасна компанія із потужним штатом розробників і новими підходами до менеджменту й маркетингу. Відколи проект з’явився в Україні, змінилося два склади парламенту і чотири уряди, але Prozorro далі розвивається та, здається, міцно тримається на ногах. Однак чи насправді це так?
У цій книжці ідеолог системи Максим Нефьодов і колишній піар-координатор команди Prozorro Федір Крикун з перших уст описують злети й падіння проекту. Вони розповідають, як компанія змогла зайти на огороджену й раніше закриту територію держзакупівель і змінити правила гри в одній з найкорумпованіших сфер.
«Тенета війни» Павла Дерев'янко
Фото: Daria Taradymenko @dafna_ringer
Продовження темного фентезі «Аркан вовків».
Рік 1852. Перемога у нещодавній війні між Північним Альянсом і Двоморським Союзом коштувала Сірому Ордену багатьох життів. У Червоній та Чорній радах готуються до виборів гетьмана, з-за кордону долинають тривожні чутки, а православна церква відкрито виступає проти сіроманців, чиї знекровлені ряди тануть разом із їхньою славою. Попри занепад лицарі Сірого Ордену стоять на варті…
...«Здавалося б, що може перевершити «Аркан вовків», який надзвичайно прийшовся до смаку навіть тим, хто апріорі ніколи не цікавився жанром темного фентезі? Але ж ні! — «Тенетами війни» автор укотре приємно дивує, пропонуючи своєму вимогливому читачеві ще більш драйвове, масштабне й захопливе продовження історії про козаків-характерників. Поза сумнівом, Павло Дерев'янко зумів піднести цю, на перший погляд, зужиту і вичерпану тему на цілком новий рівень, що, власне, й належить робити доброму письменнику з узвичаєними літературними канонами»
«Романи Куліша. Мовчуще божество» Віктора Домонтовича
Фото: Наталія Клименко @ilatanka
«Романи Куліша» — белетризована біографія Пантелеймона Куліша, що ілюструє, як у його епоху розвивалися любовні стосунки. Значна частина описаних тут любовних історій відбувається не у реальному житті, а у фантазіях людей, які активно листуються. Це абстрактні, вигадані, деформовані, ідеалістичні романи. Це історії захоплень і зречень, поривів і стриманості, палкої пристрасті і німотного мовчання. Героїнею одного із таких романів постає і Марко Вовчок. І саме їй В. Домонтович присвятив окрему, так і не завершену, однак від того не менш цікаву біографію «Мовчуще божество».
Фото: Hrystyna Lonchyna @hlonchyk
«Моцарт 2.0.» — нова історія від Доржа Бату, автора українських бестселерів «Франческа. Повелителька траєкторій» та «Франческа. Володарка офіцерського жетона».
Уявіть собі — Моцарт у сучасному Нью-Йорку! Так-так, той самий, Вольфганг Амадеус. У сучасному місті його вражає і дивує усе: метро та галас, одяг, особливо жіночий, спосіб життя, звички й манери людей. Навіть вбиральні тут такі пахучі і красиві, наче у цісарському палаці. А ще, виявляється, сучасний рояль суттєво відрізняється від звичного Моцартові клавікорда… Та доведеться пристосовуватися, адже видатному композиторові хоч і випав шанс на нове життя, але дещо залишається незмінним — музика і Моцарт нероздільні. У цій книжці переплітаються вигадка й реальні та дуже цікаві факти про життя і творчість Моцарта, детективний сюжет за участі нової подруги композитора офіціантки Стейсі та роздуми про сенс життя. А завдяки дотепним ілюстраціям від Юлії Самелюк і QR-кодам із відеороликами, що розкривають секретики створення книжки, читачі поринуть в особливу атмосферу цієї історії.
«Усі Їхні демони» Поліни Кулакової
Фото: @staciaantares
В одній з квартир сірої «хрущовки» живе, здавалося б, звичайна сім’я. Проте за зачиненими дверима того дому відбуваються тривожні події, що їх байдужі сусіди воліють не помічати. Жінка, котра потерпає від домашнього насилля; хлопець-підліток, який шукає розуміння й підтримку на вулиці; самотня дев’ятирічна дівчинка, що вчиться жити з «демонами» своїх батьків…
«Усі їхні демони» — вибуховий соціальний трилер про дітей, позбавлених дитинства, алкоголізм, байдужість… та криваві вбивства у маленькому містечку.
«Список кораблів» Сергія Жадана
Фото: @chytaty.modno
Шістдесят віршів про пам’ять, що народжується з любові, та про вогонь, по якому лишається ніжність. Шістдесят спроб окреслити світло й розповісти про повітря над містом. Шістдесят уривків чужих розмов, шістдесят голосів, якими наповнюються весняні сутінки. «Список кораблів» – це список тих, хто пішов, але кого не можна забути. Список імен, які супроводжують тебе протягом життя. Список міст, де на тебе завжди чекають. Мабуть, найінтимніша і найболючіша книга автора.
Огляд підготувала Оксана Ускова
