Один з найбільших ботанічних садів Європи – Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка – цього року відзначає своє 85-річчя. Щороку ми спішимо сюди, щоб подивитися, як квітнуть магнолії, насолодитися ароматом бузку чи помилуватися розарієм. Водночас, мало хто знає, що ботсад – це ще й науково-дослідницька установа, що за різноманітністю колекцій живих рослин, масштабами території, рівнем наукових досліджень займає одне з провідних місць у світі.

Розмова з членом-кореспондентом НАН України, професором, доктором біологічних наук, членкинею Міжнародного комітету космічних досліджень (COSPAR), директоркою НБС ім. Гришка Наталією Заіменко була саме про це – про місію і філософію установи, здобутки якої треба популяризувати, а розвиток – підтримувати. Ми ходили від одного об’єкта саду до іншого, і пані Наталія розповідала:

ПРО НАУКУ – ЗЕМНУ І КОСМІЧНУ

- Мабуть, лише фахівцям відомо, що наш ботанічний – це унікальна перша у світі школа академіка Андрія Гродзинського, який досліджував алелопатичну взаємодію рослин. Зараз цими дослідженнями займаються науковці всього світу.

Завдячуючи Андрію Гродзинському та Тетяні Черевченко ми долучилися до досліджень у Космосі. Саме у нас уперше було показано ослаблену геотропічну реакцію епіфітних (рослини, яким не потрібен ґрунтовий субстрат) видів орхідних.

Коли були пілотовані станції часів СРСР, багато розмов велося про те, що колись будуть бази на інших планетах. Там будуть перебувати космонавти, і вони мають бути забезпечені всім необхідним, у першу чергу рослинами як джерелом кисню. Науковці Національного ботанічного саду визначили таке поняття як космічне ґрунтознавство, розробили штучні ґрунти різного кольору та довели, яким чином колір ґрунтозамінника впливає на розвиток рослин. Вони розкрили явище ґрунтовтоми та виявили чинники, які дозволяють рослинам співіснувати в обмеженому просторі. Це поняття алелопатії, про яке я вже згадувала, коли рослини пригнічують або стимулюють взаєморозвиток.

Наступне питання, дуже зрозуміле для людини – це умови, в яких ми існуємо у приміщеннях. У свій час було відпрацьовано видовий асортимент рослин, який обов’язково мав бути на пілотованій станції для того, щоб знизити вміст певних шкідливих для людини летких сполук. Є рослини, які потрібно обов’язково тримати в приміщеннях для того, щоб зменшити негативний вплив фенолів, які виділяються нашими меблями або газовими плитами.

У нас працювали унікальні ландшафтні архітектори. Це Леонід Рубцов, за чиїми проєктами був розбудований сиренгарій, гірський сад і багато інших експозицій.

Засновником НБС був академік Микола Гришко – знаний генетик і селекціонер. Тому в нас дуже розвинена селекційна школа – понад 360 сортів, які ввійшли в реєстр України.

Зараз дуже багато зусиль ми докладаємо до розбудови зелених насаджень міста, до покращення стану ґрунтів, їхньої рекультивації. Є розробки, які дозволяють покращити стан ґрунтів після видобутку бурштину, бойових дій. Ми докладаємо зусиль до пошуку рослин, які можуть слугувати біофільтрами, як у вуличних насадженнях, так і в приміщеннях. У нас багато наукових розробок у сфері біоенергетики. Пишаємося однією з найбільших у Європі колекцій біоенергетичних культур. Ми також тішимося унікальною, найбагатшою в Україні (!) колекцією квітниково-декоративних рослин.

У нас унікальні ландшафти. Унікальні колекції відкритого і закритого ґрунту, надзвичайної краси моносади.

А ще – унікальні колекції плодових культур, де представлено різні сорти айви, актинідії, кизилу та багатьох інших рослин. Адже наші науковці займаються питаннями акліматизації рослин. Завдяки цьому маємо можливість куштувати в Києві плоди хурми чи їстівного каштану – рослин, які зростають у південних регіонах.

Відомо, що кожна рослина – це лікарська лабораторія. Ми маємо колекцію лікарських рослин, які можуть допомагати людині адаптуватися до стресів. Ботанічний сад має такі розробки, і ми можемо їх запропонувати.

Свого часу уряд України відніс низку наукових об'єктів ботсаду до національного надбання. Йдеться про Сад бузку, Розарій, Сад півоній. Це унікальні колекції, створені відомими ландшафтними архітекторами. Вони – найбільші в Європі. Сад бузків на схилах Дніпра – це знакова для Києва місцина, оспівана Максимом Рильським у віршах. Колекційний фонд півонії – найбільший в Україні, у ньому нараховується близько 600 сортів і культиварів. Кандидат біологічних наук Василь Горобець продовжує активно займатися селекційною роботою, виведені ним сорти знають у всьому світі. Статус національного надбання мають колекції тропічних і субтропічних рослин, у тому числі унікальна колекція орхідних. У нас є чудова колекція біоенергетичних рослин – найбільша в Європі. Тому вона теж має статус національного надбання.

Ще один дуже важливий напрямок – збереження того, що створили наші попередники за 85 років: детальний аналіз стану інтродукційних популяцій дасть можливість запропонувати природоохоронним службам рекомендації з охорони і відновлення природних екосистем.

Національний ботанічний сад очолює раду ботанічних садів і дендропарків України. Була ідея об’єднати науковців усіх ботанічних садів для здійснення біологічного скринінгу ґрунтів, який не проводився в Україні жодного разу.

ПРО МАЙБУТНЄ ЛЮДСТВА І РИНОК ЗЕМЛІ

Майбутнє нашої планети залежить, у першу чергу, від ботаніків, тому що саме біологічна наука гарантує виживання людства. Наукові дослідження мають проводитись саме в ботанічних садах, де представлено величезні колекції живих рослин, які слугують своєрідним музеєм природи. Нам украй потрібно створити банк насіння рідких і зникаючих видів рослин, флори України. Вони є у всіх провідних ботанічних установах світу. Це питання не вдається зрушити вже 10 років. Україна на сьогодні не має даних щодо оцінювання потоків парникових газів з наземних екосистем. З цим могли б упоратися ботанічні сади та інші природоохоронні установи – проводити моніторинг пулів і потоків та підбирати рослини, які будуть спроможні зменшувати емісію парникових газів.

Зараз відкрито ринок землі. А що ми будемо продавати? Ґрунти мають бути живими і керованими. Вони готові до самовідновлення і самоорганізованості, але, повторюю, ніколи ніхто не робив біологічного скринінгу їхнього стану! І хоч скільки ми виступаємо з цими пропозиціями на нарадах у міністерствах, нас, на жаль, не чують. Земля чорна, але мертва. Ми можемо тільки тішитися, що наша територія найбільша за чорноземами. Та ми виставляємо на продаж наше національне багатство, яке належним чином на сьогодні не оцінене.

Більше того, ми не можемо навіть надати чітку характеристику, як змінилася агрофізична складова ґрунтів, тому що останнє таке комплексне обстеження ґрунтів проводилось у 1956-1961 роках.

А ми можемо запропонувати розробки, яким чином покращити стан ґрунтів, які рослини необхідно вирощувати, щоб підвищити вміст гумусу. А Україна з-поміж інших 117 країн взяла на себе зобов’язання, відповідно до резолюції ООН, щодо покращення стану ґрунтів. Тому ми маємо цим займатися, в тому числі, пропонувати рослини, які будуть сприяти покращенню стану ґрунтової екосистеми.

Національний ботанічний сад готовий працювати у цьому напрямку. На жаль, сьогодні наука змушена самотужки вирішувати багато стратегічних напрямів розвитку нашої держави. І знову виникає питання комунікацій. Навіть ми, наукові установи, часто розпорошені, не знаємо, хто чим займається. Тому, можливо, доцільно на прикладі Національного ботанічного саду показати комунікаційні можливості, розробити алгоритм обміну інформацією між усіма природоохоронними територіями.

Сьогодні складно серед широкого загалу популяризувати науку, викликати інтерес до нашої дослідницької діяльності. У нас дуже багато розробок, які готові до впровадження. Але в чому проблема України – немає комунікації з бізнесом. Якщо ми для Національного ботанічного саду віднайдемо алгоритм прийняття рішень разом з бізнесовими структурами – тоді наші розробки знайдуть своє втілення як в Україні, так і за кордоном.

ПРО РІДКІСНІ, ЗНИКАЮЧІ РОСЛИНИ ТА УНІКАЛЬНИЙ ГЕНОФОНД

Наша колекція нараховує близько 120 видів рідкісних і зникаючих видів рослин, які зберігаються як окрема експозиція. Нею опікується заступник з наукової роботи Микола Гапоненко. Наша ідея – створити банк не лише насіння, а й культур in vitro, щоб мати живі зразки. У свій час при всіх ботанічних садах планувалося створити такі експозиції рідкісних і зникаючих видів рослин. Хто зберіг – хто не зберіг. Знову-таки це була наукова складова ботанічних садів, університетських, у першу чергу. Важливим є поняття інтродукційних популяцій. Ботаніко-географічні експозиції саду – це унікальна модель для збереження та відновлення рослинного різноманіття.

Національний ботанічний сад – це селекційна Мекка. Саме завдяки зусиллям наших селекціонерів і генетиків українці мають сьогодні кизил, актинідію, хурму, айву і багато інших плодових культур.

Якщо говорити про квітниково-декоративні рослини, то це – айстри, жоржини, хризантеми, півонії.

Заслуговують на увагу пряно-ароматичні види, використання яких дозволяє відмовитися від багатьох рослин, які завозяться з-за кордону. Це і внесок науковців ботанічного саду в біоенергетику – унікальний напрямок досліджень, який очолив доктор сільськогосподарських наук Джамал Рахмєтов, і завдячуючи зусиллям якого, створено високоврожайні сорти рослин для отримання біоетаналу, олій. Крім того, ботанічний сад зберігає унікальний колекційний фонд, який дозволяє повертати сільськогосподарським установам забуті культури: той же рижій, сорго.

ПРО КИЇВСЬКІ КАШТАНИ, КОРИСНИЙ БУЗОК І КОЗАЦЬКІ ДУБИ

Один з напрямків НБС – паркознавство. Доктор Юрій Клименко, який очолює відділ дендрології, займається старовинними парками. Ним розроблені алгоритми покращення і відновлення старовинних парків і садиб. Науковці Національного ботанічного саду під керівництвом заступника директора з ландшафтного будівництва Миколи Шумика розробили у свій час моніторингову програму для обліку зелених насаджень у місті Києві з пропозиціями, яким чином можливо покращити стан зелених насаджень.

Наш ботанічний сад має унікальну колекцію рослин, перспективних для озеленення міста. Ми спроможні надати як видовий асортимент стійких до забруднення рослин, так і посадковий матеріал. Не обов’язково висаджувати лише каштани, які постійно ушкоджуються. Ботанічний сад готовий консультувати, надавати інформацію з цього питання. Знову не вистачає комунікації.

Крім того, ботанічний сад пропонує так звані контейнерні сади для міських насаджень, які можна використовувати при створенні експозицій, наприклад, японського саду. У нас була ідея впровадження в озеленення Києва єдиного типажу контейнерів. Такий підхід я бачила в Любляні: біля католицького собору була контейнерна експозиція з березами. Це дуже красиво.

Ще кілька слів про красиві й корисні рослини. Наприклад, бузок. Окрім того, що він красиво квітує, він дуже стійкий і виділяє багато йоду. Це рослини, які спроможні закріплювати схили Дніпра. Рослини – це санітари водних артерій, наприклад, дуби. Козацтво недаремно висаджувало дуби – де є дуб, завжди буде нормальне водозабезпечення. Привабливим є вирощування ефіроолійних рослин у міських умовах. Це потрібно для покращення повітряного середовища. І в цьому сенсі на особливу увагу заслуговують липи, аромат квіток якої заспокоює нервову систему, покращує роботу судинної системи. Хотілося б, щоб ландшафтна архітектура більш активно працювала у цьому напрямку.

Потім – вертикальне озеленення, якого немає в Києві та й в інших містах. Сади на дахах. Професійне озеленення має бути також в приміщеннях різного функціонального призначення. Колись було таке дике явище, як штучні рослини у приміщеннях. Сьогодні фітодизайн представлений живими рослинами, але часто вони настільки невдало скомпоновані – без смаку, без урахування їхньої алелопатичної взаємодії.

Потрібно запропонувати щось нове для лікарень, адже є рослини, які здатні суттєво покращувати стан повітря. 

ПРО ГОСТРІ ПРОБЛЕМИ І ПОТРЕБУ В МЕЦЕНАТАХ 

За часів Віктора Януковича ботанічні університетські сади були позбавлені наукової складової і втратили провідних учених. Це питання виносилося на розгляд за каденції Петра Порошенка, і навіть закладалися кошти. Але зараз у нас немає міністра освіти і науки, невідомо – до кого звертатися з цього питання.

На жаль, нам не вистачає сучасного наукового обладнання. Катастрофічно не вистачає фінансування навіть для публікацій у закордонних виданнях. Нам, до прикладу, пропонують публікації у високорейтингових журналах вартістю $400-800. У нас немає можливості здійснювати експедиції в різні куточки Земної кулі, хоча ми і є членами Міжнародної асоціації ботанічних садів (BGCI). Грошей немає на те, щоби поїхати і збагатити наш колекційний фонд.

Прикро, що ботанічний сад не має можливості цивілізовано обслуговувати людей, які перебувають на його території. Не вистачає грошей на інфраструктуру: дороги, сучасну агротехніку вирощування рослин, благоустрій території ботанічного саду, сучасні покажчики. Часи змінюються – і ботанічний сад має бути сучасним, мусить мати свою сувенірну продукцію, магазин, де б її можна було продавати (той, що є – в аварійному стані). Соромно про це говорити, але у нас увесь час крадуть паркани, щоб здати на металобрухт...

Крім того, наш Національний ботанічний сад сліпий, глухий і німий – ми не бачимо тих ресурсів, які є в наших колег за кордоном, не чуємо пропозицій з боку держави і меценатів і, не приховую цього, не вміємо цікаво й доступно розповісти про себе. Саме тому ми ініціювали ребрендинг НБС і покладаємо великі надії на нову комунікаційну стратегію, розроблену для нас креативною агенцією Vandog.

Досі ми не мали навіть цивілізованих покажчиків. Нарешті отримали чудові дизайни від Vandog, але коштів на виготовлення, на жаль, немає. Агенція створила для нас цікаві стенди, зовнішню рекламу для міста, яка б популяризувала наших вчених та ботанічну науку. У розбудові сенсорного саду ми прагнемо врахувати особливі потреби і створити перші покажчики зі шрифтом Брайля. На втілення всіх цих рішень ми шукаємо меценатів. 

ПРО ДИПЛОМАТИЧНУ, СОЦІАЛЬНУ, КУЛЬТУРНУ МІСІЮ ТА ПЛАНИ РОЗВИТКУ 

Ми є унікальною “дипломатичною установою”, адже впроваджуємо розробки, які підвищують імідж нашої держави та розповідають про інші. Наші роботи зі створення садів світу підтримує керівництво інших країн. Зокрема, на закладанні ділянки Австрійських Альп була присутня Барбара Праммер, президент Національної ради Австрії. До експозиції корейської культури долучився президент Південної Кореї. Ми дуже дякуємо президентові Індонезії, який зробив подарунок українцям – копію верхнього поясу ступи Боробудур. Індонезійські майстри 8 місяців робили її копію на батьківщині, перш ніж побудувати копію в Україні. Ми виносимо з оранжереї рослини, висаджуємо, створюємо експозицію вологого тропічного лісу. Це для того, щоб показати красу, культуру цієї унікальної народності, яка зберегла свої традиції упродовж багатьох століть. Ми на зв’язку з Посольством В’єтнаму щодо розбудови експозиції, яка буде репрезентувати культуру та традиції цієї держави. У ботанічного саду давні та дружні стосунки з посольством і маємо серед своїх експозицій дивовижні сади з каменями і рослинами з Південно-Східної Азії.

Дуже шкода, що пандемія не дає змоги належним чином підготуватися до відкриття нових експозицій. А в наших планах, крім підготовки експозиції В’єтнаму, – і відкриття сенсорного саду, і куточок кримськотатарської культури в оновленій експозиції Криму... Сподіваюся, до наступного масового відвідування ботсаду ми встигнемо це зробити і потішимо киян та гостей столиці можливістю ближче доторкнутися до культур різних народів.

Є й інші цікаві ідеї. Наприклад, оновлення історичної спадщини ботанічного саду – експозицій Давньої Русі, козацької доби і навіть Трипілля. Ми б хотіли більше розповісти людям про Зоряні фортеці, які є в Києві. Вони в усьому світі знаходяться під охороною ЮНЕСКО. Якби ж була можливість розбудувати віртуальний музей, показати історичну складову, ботанічне багатство, наукові напрямки, які були закладені при створенні ботанічного саду і розвиваються зараз!

Важливо донести до людей ідею створення ботсаду і бачення його подальшого розвитку. Адже НБС закладався як територія, на якій були б репрезентовані ботаніко-географічні ділянки – Далекий Схід, Сибір, Алтай, Степ, Карпати, Крим, Середня Азія. 85 років пройшло. Цікаво показати перспективу подальшого розвитку цих експозицій.

У нас цікаві екскурсії! Окрім наших співробітників, до нас звертаються молоді небайдужі екскурсоводи з пропозиціями щодо покращення сфери обслуговування відвідувачів. На даний час підготовлено дуже цікаву екскурсію по східних садах з детальною інформацією як про культуру та містичні традиції народів Сходу, так і про унікальність флори різних країн. Ми готуємо експозицію по історичній місцині з легендами саду та Києва. Насправді не вистачає креативності молодих. Ботсад – це жива істота, яка розвивається усупереч байдужості та непорозумінням. Ми відкриті до нових підходів.

Ми можемо бути і мистецько-культурним центром! Адже у нашому розарії проводять концерти класичної й сучасної музики. Атмосфера неймовірна!

На території НБС проводяться виставки рослин, фестивалі національної культури, ландшафтного мистецтва. За рахунок цього ми поповнюємо видовий склад колекцій і переймаємо досвід провідних ландшафтних архітекторів не лише України, а й світу. Ми відкриваємо нові експозиції інших країн світу з репрезентацією їх культури і традицій.

У планах – облаштування дегустаційного залу, де б можна було куштувати наші плоди, завершити експозицію саду ароматів. Ми його весь час удосконалюємо з метою більш повної репрезентації пряно-ароматичних рослин.

Ми планували створення виноградної алеї в Ботсаду, облаштування дегустаційного залу, проведення винних екскурсій, установку скульптур на тему вина і виноробства. Хотіли долучити до цього проєкту виноробів. У нашій колекції представлено декілька сортів винограду, але хотілось її поповнити новими сучасними сортами, стійкими до стрес-факторів. Планувалося показати можливості використання виноградної лози в озелененні міста. У планах – залучити Посольство Італії для опіки над експозицією витких рослин.

Сенсорний сад. Це ціле незвідане поле для творчості як науковців-біологів, так і фахівців, які займаються соціалізацією, лікарів.

Ми долучилися до акції, яка започаткована телеканалом “1+1” – «Втілити мрію» для онкохворих дітей. У нас є експозиція Анастасії Волошиної, яка, на жаль, пішла з життя, але частинка цієї дитини залишилась. Рослини, посаджені дівчинкою, зараз квітують. Це можливість залишити пам’ять. Онкохворі дітки відвідують ботанічний сад безкоштовно. У ботанічному саду часто проводяться фотосесії жінок, які подолали онкологію. Їх погляди випромінюють особливу глибину, вони відрізняються. У них такий запал творчості, бажання любити, жити одним днем, але наповненим.

У нас залишають пам’ять по собі молодята, які висаджують дерева.

Національний ботанічний сад дарує творчість і любов. Якщо говорити про філософію ботанічного саду, ми надаємо унікальну можливість бути разом і залишатися особистістю. Так само ми підходимо до дослідницької справи, даючи можливість кожному науковцеві через свою творчість залишити по собі слід.

Людмила Долгоновська
Фото: Марія Ковальчук, Геннадій Мінченко, readymag.com