Український Єрусалим. Тут спочиває Боже ім’я

Священна Земля світових релігій. Єрусалим… Це тут, на Святій Землі – гори, які бачили Божих пророків. Це тут – море, яке пам’ятає Христа, тут – місце, де Бог з любові до нас віддав на жертву свого улюбленого сина.

На Святу Землю прагнуть потрапити мільйони віруючих із різних куточків світу. На жаль, у такі неспокійні часи, як нині, такої можливості нема.

Однак для того, аби відчути Божу присутність і наблизити до сердець місця духовної сили, де колись Ісус Христос ніс слово світла, проповідував, страждав, помер, а на третій день воскрес, – на Тернопільщині, у Марійському духовному центрі «Зарваниця» збудували унікальний комплекс споруд – «Український Єрусалим».

Кореспондент Укрінформу побував тут іще до суворих карантинних обмежень, а сьогодні пропонуємо читачам зробити віртуальний крок до цієї духовної оази, що нагадує кожному стражденний шлях життя Ісуса Христа.

ТУДИ, ДЕ БОЖИЙ ДУХ ВИТАЄ...

Устеленою каменем доріжкою піднімаємось крутим пагорбом.

Разом зі священником духовного центру, що в селі Зарваниця Теребовлянського району на Тернопільщині Миколою Медюхом йдемо Хресною дорогою серед лісу.

Там, унизу, на березі Стрипи – величний собор Зарваницької Божої Матері, парафіяльна церква, де століттями зберігається чудотворний образ Богородиці й б’є цілюще джерело.

Раз у раз, зупиняючись біля кожної з 14-ти стацій Хресного шляху, поволі підходимо до сакрального комплексу.

- Отче Миколо, як же виник задум створення «Українського Єрусалима»?

- Ідея будівництва такої унікальної сакральної пам’ятки народилася під час відвідин архієпископом і митрополитом Тернопільсько-Зборівським УГКЦ Василієм Семенюком і ректором Марійського духовного центру «Зарваниця», отцем-митратом Володимиром Фірманом копії Гробу Господнього у місті Айхштет, що у Німеччині, – розповідає отець Микола. – Саме там і виникла думка звести спочатку копію Гробу Господнього у Зарваниці. Над реалізацією цього задуму працювала велика група ентузіастів, як духовенства, так і українських митців, архітекторів, каменярів, будівельників, мирян.

- Скільки часу продовжувалось спорудження копії Гробу Господнього?

- Будівництво тривало рік і в 2015 році було завершено. Але після цього багато хто з відвідувачів Зарваницького духовного центру почав складати пожертви для продовження будови – створення унікального цілісного комплексу споруд, названих «Українським Єрусалимом».

- Що ж тепер входить у цей комплекс?

- До комплексу споруд входять Левові ворота (ворота святого Стефана), Гетсиманський сад (Гетсиманія), Сходи покаяння (святі сходи), Голгофа, Гріб Господній, Камінь Помазання, купіль Витезда, Вежа Давида.

- Згадую, отче, той величний день, коли було освячено ці всі споруди...

- Так, 27 серпня 2018 року у Марійському духовному центрі «Зарваниця» за участі тисячі паломників Блаженніший Святослав, отець і Глава Української греко-католицької церкви, здійснив тут чин освячення унікального сакрального комплексу «Українського Єрусалима».

В освяченні взяли участь хранитель Святої Землі отець Франческо Паттон, який привіз камінь із Гробу Господнього та вікарій Святої Землі отець Добромір Яштал, – розповідає отець Микола Медюх.

- Тоді Блаженніший Святослав Шевчук підкреслив унікальність створеного у Зарваниці сакрального архітектурного комплексу.

- Блаженніший сказав, що немає в Україні кращого місця, де вперше в історії нашої землі споруджений Український Єрусалим, ніж у Зарваниці… Ми сьогодні урочисто прикликали благодать Святого Духа, для того, щоб освятити місце, яке є копією града Єрусалима, місце, яке наш народ вже назвав «Українським Єрусалимом», – зазначив тоді Блаженніший Святослав.

ЛЕВОВІ ВОРОТА, ГЕТСИМАНІЯ ТА СВЯТІ СХОДИ

І ось мурована дорога привела нас до «Українського Єрусалима».

Отець Микола каже, що тут сконцентровані відтворені святі місця, пов’язані зі стражденним життям Ісуса Христа.

- Ось це – відтворені у камені Левові ворота (ворота святого Стефана) – одні з восьми воріт стіни Старого міста Єрусалима, побудовані у 1538 році. Дорога, що проходить через Левові ворота у місто, через сотню метрів виходить на Via Dolorosa – шлях Хресної дороги Ісуса Христа, – розповідає отець Микола... 

- Звичайно, тут неможливо було відобразити буквально усі святині Єрусалима. Просто облаштували певні образи-символи, які нагадують паломникам про біблійні місця.

Серед них – Гетсиманія – сад, розташований у нижній частині Оливкової гори на схід від центру Старого міста в Єрусалимі.

У християнській традиції Гетсиманський сад вшановується як одне з місць Страстей Христових і тому так часто його відвідують прочани.

Відомо, що на місці моління Ісуса в IV столітті було збудовано церкву, пізніше зруйновану. Однак, у середині XII століття храм відновили. Сьогодні там розташована Церква Всіх Націй або ж Страстей Господніх у Гетсиманії, яка була збудована одразу після закінчення Першої світової війни зі сподіванням, що лихоліття воєнного часу більше ніколи не повторяться у жодному куточку планети, – показує священник на кам’яний схил, на якому висаджені поки що маленькі, теплолюбні кущі, квіти та молоді деревця...

- Одна зі споруд сакрального комплексу – Святі сходи, які теж відтворені тут...

- Так, Сходи покаяння (латинською – Scala Santa) – ці мармурові сходи привезла свята Олена у 326 році з Єрусалима, з палацу Понтія Пилата до Рима. Цими 28 сходинками піднімався на суд Ісус Христос. Через особливу святість даної реліквії Страстей Христових віруючі піднімаються по ній тільки на колінах, читаючи молитви на кожній сходинці.

Сходи – одна зі святинь християнського світу і входять до об’єктів, відвідуваних паломниками задля відпущення гріхів. Тому цей куточок сакрального комплексу в Зарваниці нагадує про цю знану святиню.

ГОЛГОФА

Підходимо до кам’яної гори. За задумом архітекторів сакрального комплексу, вона відображає Голгофу із трьома хрестами на ній. На одному з яких і було розіп’ято Ісуса Христа.

- За описами, це місце розташоване поблизу Єрусалима. Голгофа згадується у всіх чотирьох канонічних Євангеліях. Згідно з єврейськими звичаями, страчених ховали неподалік від місця страти, тому пагорб, що знаходиться біля Гробу Господнього, з великою ймовірністю можна вважати місцем розп’яття Христа, – каже отець Микола.

- Внизу, біля підніжжя Голгофи збудовано копію Гробу Господнього, про який ви розповідали на початку нашого сходження до «Українського Єрусалима».

- Так, Гріб Господній – головна святиня християнського світу, гробниця в скелі. У ній, згідно з Євангелієм, був похований Ісус Христос після розп’яття й на третій день воскрес. Гробниця – головний вівтар Храму Воскресіння Христового в Єрусалимі.

- Поряд – іще одна святиня.

- При вході до Храму Гробу Господнього лежить камінь Помазання – видовжена низька плита, облицьована мармуром. На цю брилу поклали тіло Ісуса, зняте з хреста, для змащення його, за юдейським звичаєм, ароматичними оліями перед похованням, тут же загорнули його в плащаницю.

- Бачу – лампадки палахкотять, їх вісім, це щось символізує?

- Так, над каменем Помазання горить 8 лампад, за числом християнських конфесій, представлених у Храмі: православних греків, католиків, вірменів, маронітів, коптів, сирійців, ефіопів і грузинів. Зліва від каменю Помазання на кам’яній підлозі зроблене мармурове коло – місце, на якому стояла Богородиця, коли помазували тіло Христа.

КУПЕЛІ ЧИСТЕ ДЖЕРЕЛО І ВЕЖІ ДАВНЯ ЦИТАДЕЛЬ.

У центрі сакрального комплексу – скульптурне зображення ангела біля рукотворної водойми.

- Цю архітектурну композицію майстерно створив народний художник України, відомий скульптор з Тернополя Роман Вільгушинський.

Це – купіль Витезда, яка в Біблії згадується як місце, де Ісус Христос зцілив хворого.

- А що означає це слово – Витезда?

- Витезда з грецької означає «дім милосердя», а з єврейської перекладається як «овеча купіль», або «овечі басейни». Купіль мала дві водойми та п’ять притворів. У IV ст. тут біля неї збудували «Церкву Розслабленого».

Її ще називали як «Овеча купіль», бо в давнину тут здійснювали ритуальне омивання овець, яких приносили для жертви у Єрусалимському храмі. Неподалік – храм святої й праведної Анни, який був збудований на місці, де раніше стояла будівля дому свв. Йоакима і Анни. Саме в ньому близько двох тисяч років тому, очевидно, народилася Пречиста Діва Марія.

За Євангелієм від Івана, вода з купелі вважалася чудодійною, коли «ангел Господній сходив час від часу в купелеве місце». Тоді, хто поринав у цю воду, то одужував, – хоч яка б там була його хвороба, – розповідає священник.

- Найвища споруда комплексу – оця вежа.

- Це копія вежі Давида, давньої цитаделі, яка розташована біля входу в Старе місто в Єрусалимі. Свою назву вежа Давида отримала від візантійських християн, які вважали, що в цьому місці був палац царя Давида.

Сьогодні у такій же вежі, яку ви бачите у зменшеному вигляді, розташований музей Історії Єрусалима. З вершини вежі відкривається чудова панорама Старого міста і Нового Єрусалима.

А з Вежі Давида у Зарваниці, куди щораз піднімаюсь крутими східцями, коли приїжджаю до цього святого місця, око теж радує прекрасна у будь-яку пору року панорама.

Улітку 2018 року глава УГКЦ Блаженніший Святослав після освячення «Українського Єрусалима», зокрема, сказав: «Тут лунатиме молитва за мир в Україні, адже мир є даром, який у свій час Господь пошле нам за молитвами Божого люду. Віримо, що в день, коли ми поблагословили «Український Єрусалим», тут спочиває Боже ім’я».

…Вірю, що колись-таки мине карантин, відійде лихо і обов’язково прийдуть сюди прочани. Бо тут, у Зарваниці можна відчути дух Єрусалима. Прийдуть задля того, аби у тихій і щирій молитві вкотре задуматися над земним життям Спасителя.

А ще – аби відчути присутність Ісуса Христа і якнайглибше пережити зустріч із живим Богом, зустріч, що відбувається в серці людини, яка вірить у воскреслого Спасителя.

Олег Снітовський, Тернопіль–Зарваниця
Фото автора