У Києві презентували комікси про “совєцький режим”

У Києві презентували комікси про “совєцький режим”

Фото
Укрінформ
Перший український переклад книжки про пригоди всесвітньо відомого героя коміксів Тентена в країні Сов’єтів презентували у Києві.

Це є перший альбом бельгійського художника Ерже, яким він розпочав 1929 року свою серію з 24 книг, і розповідає він про тоталітарний совєцький режим, зокрема про голод і колективізацію.

Про це розповіли учасники презентації видання в Укрінформі.

“Я дуже радий бути тут на презентації альбому коміксів про Тентена українською мовою. Комікси про пригоди Тентена перекладені вже більш ніж 70 мовами, але українською — тільки зараз... Альбом “Тентен у країні Сов’єтів” вийшов у 1929 році, тобто рівно 90 років тому. Це дуже цінний історичний документ, бо він свідчить про жахіття совєтського режиму. Ми обрали саме цей альбом для перекладу не випадково, а тому що він тісно пов’язаний з історією України, а також Радянського Союзу. В книзі показаний радянський режим і дуже багато фактів про спосіб життя більшовиків — це неправильні вибори, конфіскації і гоніння на журналістів”, - сказав Алекс Ленартс - посол Королівства Бельгія в Україні.

Він зазначив, що книжка вийшла у м’якому форматі, а в твердій обкладинці її буде представлено на виставці “Книжковий Арсенал”.

Як розповів Федір Баландін - головний куратор Міжнародного фестивалю мистецтв Anne de Kyiv Fest - перемовини з правовласником — великим франко-бельгійським видавництвом “Casterman” - щодо видання перекладу книги тривали три роки. Це некомерційний проект. Його підтримали Посольство Бельгії в Україні та Посольство України в Бельгії.

“Тентен — це величезний і потужний комерційний бренд у світі", - підкреслив Баландін.

Він також додав, що до роботи над проектом долучилися відомий поет, перекладач, дипломат Юрко Позаяк (Юрій Лисенко) — як редактор видання і автор назви цього альбому. А шрифт для коміксу, - єдиний в Україні, який вперше використано саме для “Тентена у країні Сов’єтів”, - створив ілюстратор, автор коміксів Сашко Ком’яхов.

Своєю чергою Іван Рябчій - перекладач, директор видавництва PINZEL, де книжка побачила світ, розповів, чому саме Ерже — справжнє ім’я художника Жорж Ремі — обрав саме цю тему для свого першого альбому. За його словами, в 1920-их роках була дуже сильна пропаганда в Європі з боку СРСР, були люди й у Бельгії, які працювали на Радянський Союз. І Ерже, отримавши від керівництва своєї газети завдання, скористався свідченнями тих, хто був у СРСР.

В Укрінформі відбулася презентація книги «Тентен. Репортер ХХ віку у країні Сов’єтів» / Фото: Олена Худякова, Укрінформ

“Він створив дійсно правдивий твір на топову на той час тему. СРСР був топовою темою, і була дуже велика загроза всій Європі, що прийде ”червона чума” і буде те саме, що і в СРСР. Саме тому з’явився цей комікс. Він викликав таку лють у Кремлі, що не перевидавався в Бельгії аж до середини 1980-их років. Це була бібліографічна рідкість. Його просто боялися перевидавати. Тільки після Перебудови і розвалу СРСР він був перевиданий у чорно-білому варіанті, а тепер — уже в кольоровому”, - сказав Рябчій.

Він подякував команді, зокрема Юрку Позаяку, за допомогу.

“Головна проблема перекладу, який виявився набагато складнішим, ніж я сподівався, була передати вислови, які стали вже канонічними для бельгійців, бо Тентен розібраний на цитати, і ці слова і вислови стали модним артефактом. Тому велика відповідальність це передати. А друге — це вигуки, яких дуже багато в усіх коміксах, але, як з’ясувалося, жодного словника вигуків в Україні не існує. Тому довелося нам з Юрієм дуже багато думати”, - розповів Рябчій.

Ніна Лапчинська – заступник генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду — зазначила, що музей з радістю підтримав ідею популяризувати це видання. Зокрема вона повідомила, що в листопаді, під час заходів з пошанування пам’яті жертв Голодомору, відбудеться і презентація книги “Тентен у країні Сов’єтів”.

“Персонаж Ерже дуже влучно показав радянську політику. Художник використав книжку бельгійського консула, що працював у Ростові-на-Дону, де він описує те, що бачив сам і що йому вдалося вияснити у радянських службовців, які були послані на колективізацію. Ерже все підмітив і влучно виклав у такій емоційній форміВодночас як комікси. А вони доносили до західного читача те, що відбувається в країні Рад”, - підкреслила Лапчинська.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-