У свої 32 він повністю відданий музиці. Заради неї Ігор Сидоренко пішов з ІТ-компанії, в якій пропрацював чотири роки. Усі пісні він пише англійською. Власне, Ігор закінчив Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, тож міг стати викладачем англійської та німецької.

Десять років тому Ігор Сидоренко заснував гурт Stoned Jesus. У Києві було зібрано перший склад Stoned Jesus і в жовтні 2009 року вони зіграли свій перший концерт. Хлопці швидко стали відомими за кордоном. Вони стали першим українським гуртом, який виступив на одному з найбільших у світі рок-фестивалів Hellfest-2016. Випустили кілька повноформатних альбомів. А найвідоміша пісня рокерів “I'm The Mountain” (“Я гора”) набрала вже майже 13 мільйонів переглядів на Ютубі. Без неї не обходиться жоден виступ гурту.

Зараз команда – у великому євротурі, 14 країн за три з половиною тижні. Він присвячений альбому Pilgrims, який вийшов у вересні минулого року. У нідерландському Роттердамі Укрінформ поспілкувався з Ігорем Сидоренком.

ТРИ ЗБІГИ

- Ваш божевільний концертний графік по Європі обумовлений попитом. У гурту дуже багато фанів саме за кордоном. На концерти з'їжджаються з різних куточків Європи. Дорогою до вас я зустріла італійця, який спеціально приїхав на концерт. Як вам вдалося підкорити європейську сцену?

- Так вийшло, що це була музика, яку я хотів грати на той момент, і так вийшло, що збіглися три дуже важливі фактори. По-перше, була група, яка була готова кудись поїхати – це ми. По-друге, була публіка, яка жадала нас почути, яка вже чула нас в Ютубі. І по-третє, були букери, організатори, які були готові зробити концерт. Перші рази я це все робив самотужки. Писав купі людей і зазвичай отримував багато відмов. Навіть ніхто не відповідав і не було ніяких концертів, але потім нами зацікавились професійні букери, букінг-агенція, концертний агент. З того часу вони роблять для нас тури, але, звичайно, треба розуміти, що жоден тур не буде успішним, якщо немає публіки.

- Ви граєте важку музику. Розкажіть, що ви граєте. Що це за жанр?

- Чим більше ми грали, тим більше ми хотіли робити щось нове і не подібне до того, що ми вже чули в інших або у самих себе. Тому зараз, може, це такий prog stoner, прогресивний рок, щось таке. Але я знаю, що багатьом людям начхати на всі ці жанри і вони просто знають, що Stoned Jesus – крута, жива команда, що у них є пісні, які їм подобаються. Наприклад, у пісні “I'm The Mountain” наразі вже майже 13 мільйонів переглядів на Ютубі.

ЧАСТИНА ЛЕГЕНДИ

- Два-три концерти під час кожного свого туру даєте у Нідерландах. Цього разу ви грали у Гронінгені та Роттердамі. Як зустріли вас Нідерланди? Розкажіть, яким був ваш перший концерт у Нідерландах.

- Я пам’ятаю, що наш перший концерт у Нідерландах, 7 років тому, був, мабуть, найбільш професійно організований концерт туру: крута їжа, крутий готель, крутий клуб, крутий звук. Усе було дуже круто, але я втратив свій голос перед цим концертом, тому більшість цього концерту я грав інструментальні версії наших пісень. У Нідерландах ми грали майже в усіх містах, де є круті клуби: Утрехт, Генгело, Роттердам, Амстердам. Звичайно, грали у Гронінгені, там є такий клуб, який ще з 1960-х існує і там грали майже всі! Ти просто йдеш по коридору і дивишся на всі ці постери – хто там грав, і ти такий – “єеее, я частина легенди” (сміється).

- Ви колись відчували себе зіркою?

- Цього відчуття немає, і я не хотів би, щоб воно прийшло та зупинило нас у якомусь прогресі чи рості. У Києві, ну може раз на місяць, мене впізнають, але у нас дуже крута фан-база. Вони всі дуже ввічливі: якщо я їду в навушниках і щось слухаю, то людина може просто так пошепки промовити Stoned Jesus і я такий: “Дякую”. А в Європі – так було дивно, коли люди підходили після концертів і казали – ми на вас приїхали за 600 км, ми саме вас хотіли почути. Це круто, але водночас це наділяє тебе таким відчуттям, що ти несеш відповідальність за цих людей і ти не можеш робити чогось такого, що їх підведе.

МОЄ ЖИТТЯ РОЗПИСАНЕ ЯК МІНІМУМ НА ПІВТОРА РОКУ

- Мовне питання. У вас дуже гарна українська. Чому співаєте англійською? Чи може в планах є пісні українською?

- Я взагалі за освітою міг би бути вчителем англійської та німецької. Сам я зі Східної України, тому в мене не так багато досвіду української мови, як це дико не звучало б. Мені завжди було легше писати англійською. Може тому, що, коли я був ще маленький, батько включав якусь рок музику – й це завжди була англійська. Мій батько грав у групах. Він грав у радянських ВІА і вони навіть трошки “турили” Радянським Союзом. Але потім з’явився я, друга дитина у сім’ї, мама сказала йому – все, ти будеш дома. Тож він мене навчив грати на гітарі. Потім я пішов до музичної школи, але завжди був інтерес до мов.

- Чому Stoned Jesus? Як народилася назва гурту?

- Назва була таким собі жартом над кліше, які зустрічаються у цьому жанрі. Мене все ще дивує, коли люди кажуть – у вас така прикольна назва.

- Коли наступний тур?

- Я знаю точно, що моє життя розписане десь на півтора року. Ми закінчуємо цей тур, влітку в нас фестивалі. Ми працюємо над новим матеріалом. Восени нам 10 років – і ми їдемо у ювілейний тур, це буде знову ж таки Європа. Зіграємо в Києві у вересні. Наступного року цей тур продовжиться, ми запишемо новий альбом. Він вийде і ми поїдемо у тур з новим альбомом, тобто цей цикл, він ніколи не закінчується.

Ірина Драбок, Гаага

Фото: Юрій Мiльчак