У Києві відкрили виставку, присвячену фейкам і мережевому тоталітаризму
Як передає кореспондент Укрінформу, до експозиції проекту увійшли фото, відео, digital art, інсталяції та живописні роботи. “Поняття симулякру не нове: його детально проаналізували європейські філософи ще в минулому столітті. Однак нам здалося, що за допомогою феномену симулякра можна вдало описати і наше сьогодення, – зазначають куратори виставки. – У цій параноїдальній інтерпретації приховано недовіру до мас-медіа, які, конкуруючи за популярність, стають інструментом виробництва видовищних новин та фейкових сенсацій”.
Цифрові сновидіння, доповнена реальність, ТБ-лялькарі та фантазії на тему постапокаліпсису – таким побачили художники ілюзорний світ, в якому існує сучасне людство.
Наприклад, для роботи “Генштаб” Андрій Достлєв провів експеримент: він написав до різних державних установ Австрії з проханням підтвердити чи спростувати інформацію про те, що українську мову було штучно створено в австрійському генштабі. Які відповіді отримав Достлєв можна побачити на виставці.
Мотивом для створення фотопроекту “NA4JOPM8” Ігоря Чекачкова став збій жорсткого диску, на якому зберігалися результати його багаторічної роботи. Для проекту “Анатомія симулякру” Чекачков обрав найбільш вдалі “спотворення”, помістивши знімки відомих посадовців поруч із фотографіями з особистого архіву.
Ігор Канівець і Маргарита Шерстюк сприйняли запропоновану тему як спробу розширення простору, зокрема стандартної пострадянської квартири. Вони зобразили кімнату на полотні, що має розмір стандартної стіни “хрущівки”.
Оксана Чепелик у своїй масивній інсталяції “Нейронна мережа” звернулась до квантової фізики. “Тут немає квітів і прикрас, однак ця робота все одно є жіночим мистецтвом, тому що в ній йдеться про долю світу, про яку переймається жінка”, – зазначає авторка.
Також Чепелик поділилась з Укрінформом своїми міркуваннями про концепції виставки: “Я розглядаю симулякр з точки зору віртуальності. Ми сподівалися, що інтернет та соціальні мережі забезпечать нам щасливе майбутнє, адже це комфорт, доступність і комунікація через кордони. Але виявилося, що нові технології є інструментом контролю. В їхньому алгоритмі закладена тотальність, а разом з тим – тоталітаризм.
Ми ніколи не отримаємо інформацію, яка нам не подобається, тому і здається, що нашу думку поділяє багато людей, однак насправді це виокремлений світ, який і є тим симулякром, що майже ніяк не відноситься до реальності. Цим світом дуже зручно керувати, не потрібно навіть армії та зброї. Але коли люди це усвідомили, було вже надто пізно якось цьому зарадити”.
Виставка “Анатомія симулякру” триватиме до 19 січня.
