Історики знайшли нові відомості про народження Костомарова
Про це кореспондентові Укрінформу в коментарі повідомила історик, кандидат наук, доцент Воронезької аграрної академії костомарознавець Тетяна Чала, яка і сама має українське коріння.
«В руки мені потрапило «Свідоцтво про народження» Костомарова, що зберігається в Державному архіві Воронезької області. Коли він закінчував Воронезьку гімназію і готувався до навчання в Харківському університеті, його мати звернулася до Воронезької духовної консисторії за свідоцтвом про народження сина. Цей документ ще невідомий біографам Миколи Івановича і раніше не публікувався», - говорить Чала.
У тексті «Свідоцтва», за словами історика сказано: «По справке ж в Воронежской Духовной Консистории, с Метрическою помянутой Георгиевской церкви, за тысяча восемьсот семнадцатый год книгою, в 1-й части о родившихся, под № 42-м оказалось: Слободой Юрасовки Помещика Капитана Ивана Петрова сына Костомарова, у поданного малороссиянина Петра Андреева сына Мельникова, дочь девица Татьяна родила сына Николая незаконнорожденного пятого мая, который и крещен шестого дня тогож месяца Священником Василием Реполовским. Восприемниками были: тогож Помещика Подданный малороссиянин Стефан Андреев сын Мыльников и Подданного малороссиянина Петра Андреева сына Мыльникова дочь Настасья».
Тетяна Чала також пояснила, як вийшло, що досі прийнято вважати датою народження Миколи Костомарова 4 травня.
«Свою «Автобіографію» Костомаров писав у 58 років. Диктував по пам'яті, коли на нього разом навалилися всі біди: важко перехворів на тиф, залишився без матері - єдиної опори у побутовій життєвій повсякденності. Під загрозою сліпоти змушений на час залишити вчені заняття. Про власний родовід історик розповідає без посилань на документи. Можна лише припустити, що про фамільні корені йому відомо не тільки від батька з матір'ю, а й з архівних матеріалів Острогозького полку», - розповіла історик.
Як вже повідомляв Укрінформ, сьогодні в Україні відзначають 200 років від дня народження Миколи Костомарова - видатного історика, письменника, етнографа, громадського діяча. Він першим із вчених ввів елемент народу в історію, був одним із засновників Кирило-Мефодіївського товариства, до якого належали також Тарас Шевченко та Пантелеймон Куліш. Разом з ними його й заарештували. Після відбуття покарання Костомаров викладав у Петербурзькому університеті, однак його роботи не вписувалися в імперську історичну науку. Ім'я Костомарова на довгий час було забуте.
