Правозахисник: «суди» у Криму торік ув’язнили 24 особи, десять вироків – від 12 до 19 років

Правозахисник: «суди» у Криму торік ув’язнили 24 особи, десять вироків – від 12 до 19 років

Укрінформ
У 2020 році 24 людини в окупованому Криму були позбавлені волі за політичними та релігійними мотивами. У справах проти них «суди» використовують прихованих свідків і так званих експертів-лінгвістів.

Про це на брифінгу в Укрінформі повідомив заступник голови Кримської правозахисної групи Володимир Чекригін, передає кореспондент агентства.

«Після обміну політв'язнів у вересні 2019 року, на жаль, нікого з кримських політв'язнів більше не було звільнено. Більш того, протягом 2020 року ще додатково 24 людини були позбавлені волі за політичними або релігійними мотивами», - наголосив Чекригін.

За його словами, за політично вмотивованими «справами» було зафіксовано 260 рішень про утримання під вартою або продовження арешту, дві третини з яких були ухвалені кримськими «судами» і одна третина - судами, які перебувають на території РФ.

При цьому, 15 оголошених вироків стосувалися позбавлення волі, з них 10 - на термін від 12 до 19 років.

Читайте також: Україна просить Інтерпол розшукати 109 літаків за порушення в Криму

Загалом, зауважив правозахисник, за політично вмотивованими «справами» позбавлені волі 69 осіб, ще п'ять винесених вироків пов'язані з обмеженням свободи пересування.

«Це в основному так звані «справи Хізб ут-Тахрір» і кримських мусульман, пов'язаних з організаціями, які вважаються в Російській Федерації терористичними або екстремістськими, але за законодавством України такими не є», - підкреслив експерт.

За його словами, в якості доказів у судах, як правило, використовуються показання таємних свідків, в основному співробітників ФСБ, а також свідчення, які були дані на стадії розслідування під тиском і від яких у суді свідки відмовлялися.

Читайте також: КримSOS нагадала під посольством РФ у Києві про зникнення 44 осіб

У «справах» проти кримських мусульман також активно використовуються так звані лінгвіністичні експертизи. При цьому аргументи захисту судом до уваги не беруться.

Уперше в 2020 році були позбавлені волі в рамках «справи Свідків Єгови» двоє людей. Вони отримали по 6 років, ще чотири людини очікують рішення «суду», перебуваючи під вартою.

Ще одна категорія політично мотивованих переслідувань в Криму - «справи» так званих українських диверсантів. На кінець 2020 року в рамках цих «справ» 15 осіб були позбавлені волі. Одному з «диверсантів», Юнусу Машаріпову, за даними КПГ, в минулому році змінили утримання під вартою на примусове утримання і лікування в психіатричній лікарні.

Дана міра, вважає Чекригін, «може тривати нескінченно, тому що кожні шість місяців судово-медична комісія буде приймати рішення про продовження його примусового утримання в психіатричній лікарні».

Ще два вироки винесено кримськими «судами» щодо учасників «кримськотатарського батальйону»: одного засудили до шести років, другого (власника каналу АТR Ленура Іслямова) - заочно засудили до 19 років позбавлення волі.

Останнім в 2020 році було прийнято рішення щодо українського активіста Олега Приходько - суд у Ростові-на-Дону продовжив його арешт до 16 березня 2021 року.

Коментуючи політично мотивовані справи в окупованому Криму, координатор КПГ Ольга Скрипник зазначила, що 2020 рік ще раз підтвердив, що Російська Федерація використовує так зване антитерористичне законодавство в першу чергу для переслідування представників громадянського суспільства, для придушенням будь-яких організацій і об'єднань людей, які не влаштовують російську владу.

«Ця тенденція продовжується і ми бачимо, що страшні вироки, які виносяться, кажуть, що питання звільнення цих людей залишається критичним, особливо в умовах російських тюрем, де люди відчувають знущання і проблеми зі здоров'ям», - резюмувала правозахисниця.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-