Сьомий рік окупований Росією Крим залишається болючою раною на тілі української держави. Серед останніх кроків, зроблених Україною з метою включення в міжнародний порядок денний теми окупації Криму і тих глобальних змін, які відбуваються на півострові після 2014 року - створення «Кримської платформи», презентація якої відбудеться на запланованому в наступному році Саміті керівників країн і міжнародних організацій.
Хто вже підтвердив свою участь у цій конференції, на якому етапі процес її підготовки і які очікувані результати, Укрінформу розповіла основний драйвер і активний адвокат ідеї «Кримської платформи», перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.
ПЛАТФОРМА ВІДКРИТА ДЛЯ ВСІХ ДЕРЖАВ СВІТУ, ЯКІ ПІДТРИМУЮТЬ ДЕОКУПАЦІЮ КРИМУ
- Пані Еміне, якщо коротко, що таке «Кримська платформа», як виникла ідея її створення і з якою метою МЗС долучає до її участі все більше країн?
- «Кримська платформа», що розроблена МЗС України в розвиток ініціативи нашого Президента, - це міжнародний майданчик, присвячений питанням Криму, він працюватиме в координаційно-діалоговому форматі, кінцева мета - деокупація Криму, повернення його під контроль України. На шляху до цієї мети ми плануємо працювати над посиленням політики невизнання окупації Кримського півострова і збільшенням політико-дипломатичного тиску на Кремль, зокрема, і санкційного. «Кримська платформа» також ставить за мету протидію порушенням прав людини на тимчасово окупованій території України, а також подолання безпекових, економічних, екологічних та інших викликів, породжених окупацією. У межах «Кримської платформи» ми запланували Саміт, який має пройти у вигляді інавгураційного заходу найвищого рівня і дати офіційний старт роботі Платформи.
З самого кола цих завдань стає зрозумілим наше бажання залучити якомога більше держав до цього формату.
- Чи визначена дата Саміту?
- Зараз ми працюємо над тим, коли краще зробити цей саміт. На жаль, з об’єктивних причин, через пандемію, ми шукаємо таку дату у 2021 році, коли б ми змогли фізично його провести в Києві, - це принципова позиція президента України. І як тільки ми розумітимемо, яка це може бути дата, одразу почнемо розсилати запрошення лідерам країн.
- Скільки країн і міжнародних організацій підтвердили участь у саміті, скільки ще планується залучити?
- Серед партнерів, які вже позитивно оцінили ініціативу створення «Кримської платформи» - США, Канада, Австралія, Велика Британія, Туреччина, Грузія, Данія, Естонія, Литва, Словаччина, Німеччина, Чехія, а також ЄС та низка його держав-членів.
Платформа відкрита для всіх держав світу, які підтримують її цілі, а це насамперед деокупація Криму.
Щодо міжнародних організацій можу зазначити, що «Кримська платформа» дозволить нам також координувати наші кроки з міжнародними партнерами в межах ООН, ОБСЄ, Ради Європи, НАТО. На цьому треку в нас уже є досягнення, реалізовані в рішеннях цих організацій, і ми плануємо посилити таку співпрацю.
Сьогодні консультації з нашими міжнародними партнерами продовжуються. За їх результатами є відчуття, що коло держав, які підтримають діяльність Платформи, буде неухильно зростати.
- Що, по-вашому, об'єднує ті країни, які дали згоду на участь у роботі «Кримської платформи»?
- Перш за все, це повага до норм і принципів міжнародного права. У роботі Кримської платформи візьмуть участь партнери України, які підтримують нашу незалежність, суверенітет і територіальну цілісність від самого початку російської агресії. Це ті держави, які підтримують ухвалення документів, що заклали основу політики невизнання окупації Криму.
РФ, ЯКА НЕСЕ ПОВНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ОКУПАЦІЮ ПІВОСТРОВА, МАЄ БУТИ ЗАПРОШЕНА ДО "КРИМСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ"
- Чи означає проведення даного форуму, що Україна робить ставку на організацію нового, постійного переговорного майданчика, подібного, наприклад, до Мінського протоколу? Чи Саміт обмежиться актуалізацією теми окупації Криму в міжнародному порядку денному?
- Справді, мета Саміту – привернути додаткову увагу до теми окупації Криму та актуалізувати її на міжнародному порядку денному. Водночас, Саміт «Кримської платформи» має важливе завдання. Як я вже казала, він повинен дати офіційний старт роботі Платформи.
Сама робота, як випливає з кінцевої мети діяльності Платформи, буде постійною і триватиме до деокупації Криму. Вона відбуватиметься на міжурядовому, міжпарламентському та експертному рівнях і включатиме як кропітку, щоденну працю щодо санкцій, мілітаризації та безпеки, свободи судноплавства, порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права, економіки та довкілля, так і утримання кримського питання в актуальному політичному та науковому дискурсі, в фокусі уваги ЗМІ.
Зокрема, експертна мережа Платформи, яка об’єднає українських і зарубіжних незалежних експертів, науковців і громадянських діячів, здійснюватиме аналітичну та інформаційну підтримку діяльності Платформи, а також адвокацію її цілей в Україні та за кордоном.
- Чи буде відправлено запрошення на участь у форумі Росії, яка не раз заявляла про те, що тема Криму для неї закрита?
- Наразі ми ще не надсилали запрошення до участі у Саміті. Ми ведемо консультації з партнерами щодо форматів та змістовного наповнення діяльності «Кримської платформи» та її інавгураційного Саміту.
Наша принципова позиція полягає у тому, що РФ, як держава-окупант, яка несе повну відповідальність за окупацію і її наслідки, має бути запрошена до «Кримської платформи».
- На якій стадії відпрацювання порядку денного Саміту? Чи будуть у нього включені питання окупованих територій на Сході України в загальному контексті відновлення територіальної цілісності держави, чи концепція «Кримської платформи» передбачає акцент саме на пошук шляхів деокупації півострова?
- Переговори щодо тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях ведуться у Нормандському форматі. Тому одразу хочу пояснити: «Кримська платформа» – це міжнародний майданчик, присвячений питанням деокупації Криму. Це формат для відповіді міжнародної спільноти на окупацію Криму та породжені нею загрози.
Нині триває робота з підготовки проєкту декларації Саміту. Очікується, що в ній учасники Саміту підтвердять підтримку суверенітету та територіальної цілісності України у міжнародно визнаних кордонах і визначать основи міжнародної політики щодо Криму.
БЕЗПЕКА ЛЮДЕЙ, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ В КРИМУ В УМОВАХ ОКУПАЦІЇ, МАЄ БУТИ ПРІОРИТЕТОМ
- Чи обговорюється участь в кримському Саміті тих, хто сьогодні живе в Криму і відчуває на собі наслідки російської окупації?
- Саміт - це перш за все зустріч лідерів держав. Безперечно, голоси людей, які опинились у стані заручників на окупованій території, мають бути почуті, зокрема і на міжнародній арені. Ми шукатимемо відповідної форми для цього. Бо безпека людей, які зараз проживають у Криму в умовах окупації, має бути пріоритетом.
- Міжнародні форуми на тему Криму щорічно проводились у Києві і раніше, наприклад, в межах заходів, приурочених до 26 лютого - Дня опору Криму російській окупації. Який ефект вони мали і які прогнозовані результати запланованого міжнародного форуму?
- Безперечно, такі форуми мали ефект і в плані підтримки питання Криму на порядку денному, і в плані обміну інформацією про ситуацію там і наслідки окупації.
Важливою складовою таких заходів є і висловлення політичної підтримки територіальної цілісності України. Росія не шкодує зусиль для створення враження про визнання Криму частиною своєї території шляхом проведення на півострові різноманітних так званих «міжнародних заходів». Таким чином держава-окупант намагається створити окрему реальність, принаймні в медійній площині, зі сподіванням перенести цю фейкову бульбашку у площину політичну. Підтримка, яка проголошувалася партнерами у ході згаданих форумів у Києві, слугує, серед іншого, і для спростування такого наративу.
Саміт, який ми плануємо на 2021 рік, буде заходом найвищого рівня, що значно посилить уже згадані ефекти.
- За кілька місяців виповниться сім років, як Росія окупувала Крим. Якщо порівнювати ситуацію лютого 2014 року і грудня 2020 року, які позитивні зрушення сталися в світі в оцінці факту окупації українського півострова?
- У порівнянні з лютим 2014 року роль Росії є чітко зрозумілою для усіх членів міжнародного співтовариства. Статус Автономної Республіки Крим та міста Севастополя як території України, тимчасово окупованої Російською Федерацією, закріплено у резолюціях Генеральної Асамблеї ООН та інших рішеннях міжнародних організацій, так само як і задокументовані злочини Росії в Криму.
Зокрема, ми маємо резолюцію Генасамблеї ООН «Територіальна цілісність України» 2014 року. Важливими також є резолюції щодо ситуації з правами людини на окупованому півострові. Вони ухвалюються щорічно, починаючи з 2016 року, і щоразу до тексту додаються нові важливі елементи. Зокрема, крім фіксації порушень прав людини у цих резолюціях було зафіксовано і статус Криму як української території, тимчасово окупованої РФ. Цього року проєкт резолюції, вже схвалений профільним Третім комітетом Генасамблеї ООН, гласить, що «органи і посадові особи РФ на території тимчасово окупованого Криму, є нелегітимними і повинні іменуватися «окупаційна влада Російської Федерації». Тиждень тому, 7 грудня, на 75-й сесії Генасамблеї ООН ухвалено резолюцію про проблему мілітаризації Криму, Севастополя, а також частин Чорного і Азовського морів. Вона приймається третій рік поспіль і свідчить про те, що ця проблема в центрі уваги міжнародного співтовариства.
Крим того, санкції у відповідь на зазіхання на суверенітет і територіальну цілісність України ухвалені і не тільки тримаються, але й поступово розширюються. «Кримська платформа» покликана дати новий поштовх міжнародній політиці у напрямі деокупації Криму та підвищити ефективність зазначених заходів.
Важливо згадати і розгляд справ у міжнародних інстанціях: у Європейському суді з прав людини, в Міжнародному суді ООН, у Міжнародному морському. Триває співпраця з Офісом прокурора Міжнародного кримінального суду. Це доволі повільна справа, але порушення прав людини, прояви расової дискримінації та фінансування тероризму, воєнних злочинів і злочинів проти людяності були належним чином задокументовані та передані у відповідні інстанції, є проміжні рішення про застосування проміжних заходів.
СИТУАЦІЯ В КРИМУ ЗМІНЮЄТЬСЯ В ГІРШУ СТОРОНУ
- Що змінилося в гіршу сторону, якщо порівнювати з 2014 роком?
- У гіршу сторону, безумовно, змінюється ситуація на півострові. Все більше людей стає жертвами порушень прав людини. Російська окупаційна адміністрація мілітаризує всі аспекти життя півострова, включно з освітою. Таким чином ведеться пропаганда війни серед дітей. Є політичні репресії та згортання основоположних свобод, переслідування за етнічною або релігійною ознакою. Під загрозою опинились природна та культурна спадщина півострова.
Ми закликаємо міжнародну спільноту до спільної протидії цим негативним тенденціям всіма доступними політичними, правовими, економічними способами. Бачимо політичну волю багатьох держав долучитись до цього.
- Що ще, на ваш погляд, може зробити Україна - влада, громадські організації, експертне співтовариство - для пошуку нових інструментів деокупації Криму?
- Власне, це все вже відображено у концепції «Кримської платформи».
Її «домашнім завданням» (яке вже, до речі, реалізується) є оновлення українського законодавства про санкції. Є питання і до ВЕЗ «Крим», засади якої не відповідають станом на зараз завданням і цілям нашої політики щодо Криму.
Це і розробка національної стратегії деокупації. Можу зазначити, що зовнішньополітична складова вже розроблена МЗС, але національна стратегія включає в себе всі елементи, і зовнішньо-, і внутрішньополітичні. Ця робота триває.
У Верховній Раді створено міжфракційне об’єднання «Кримська платформа». Безперечно, роль парламенту є важливою і на національній, і на міжнародній арені.
Громадські організації, зокрема правозахисні, роблять істотний внесок у досягнення тих цілей, які ми закладаємо у Платформу. Між іншим, цього літа ми започаткували формат співпраці державних і недержавних установ з метою сприяння звільненню громадян України, незаконно утримуваних РФ.
Ця співпраця продовжується і розширюється в межах заснування експертної мережі «Кримської платформи». Ми залучили експертів у галузі санкційної політики, міжнародного права, захисту прав людини, безпеки та інших спеціалістів для створення цієї мережі. Як я вже згадувала, ці експерти здійснюватимуть аналітичну та інформаційну підтримку діяльності «Кримської платформи» шляхом підготовки аналітичних доповідей, висновків, рекомендацій, проведення адвокаційних кампаній і заходів експертної дипломатії.
Таким чином, ми бачимо і певні досягнення, і подальші шляхи залучення спільних зусиль органів влади та громадянського суспільства для досягнення нашої мети – повернення Криму.
Зера Аширова, Київ
Фото: Укрінформ та надані пресслужбою