Правозахисники дослідили, як ЗМІ висвітлюють ситуацію в Криму
Результати дослідження оприлюднили на круглому столі в Укрінформі «Свобода вираження поглядів на окупованих територіях. Виклики для журналістів».
«Ми досліджували як локальні онлайн-медіа дотримуються стандартів журналістики при написанні новин. А саме: чи є в цих новинах повнота, точність, достовірність, відокремлення фактів від оцінок і чи дотриманий у текстах новин принцип недискримінації. Для дослідження обрали тільки текстові новинні повідомлення за один рік», - розповіла дослідник Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова.
У дослідженні проаналізовано новинний контент 48 регіональних українських сайтів, який містив слова "Крим", "кримчани", "переселенці", "біженці". З сумарної аудиторії українських сайтів 17,5 млн унікальних відвідувачів на місяць - 6,5% новин з усіх відібраних написано не за стандартами (більшість таких новин на сайтах Вінницької, Одеської та Херсонської областей).
На окупованих територіях новинний контент відбирався теж протягом року, але за ключовими словами «Україна, українці, переселенці, біженці». У Криму середня аудиторія одного сайту 400 тис. унікальних відвідувачів на місяць. Всього було відібрано для дослідження 8 сайтів, серед яких у середньому 19% новин написано не за стандартами.
«Українські медіа в новинах про Крим часто змішували оцінки з коментарями, користувалися сумнівними джерелами інформації або взагалі давали новини без посилання на першоджерело, давали неповні новини, виносили власні оцінки в назву новини, допускали мову ворожнечі стосовно переселенців і жителів Криму, - зазначила Сєдова.
Тим часом, на сайтах окупованого Криму новини про Україну часто базуються просто на цитатах місцевої окупаційної влади та бойовиків, достовірність цих цитат перевірити неможливо, а замість новин публікуються замовні матеріали, передруківки фейків з російських медіа.
«Найбільш популярні порушення – це оціночні судження в коментарях, інформація від сумнівних експертів та опитувань, новини без першоджерел або з посиланням на сумнівні акаунти в соцмережах. Люди довіряють цим джерелам інформації, читають і дуже велика аудиторія. Тобто, в Криму ситуація на порядок гірша», – додала правозахисник.
Автори доповіді також озвучили рекомендації українській медіаспільноті та уряду України, які, на їхню думку, можуть допомогти змінити ситуацію на краще. Серед них, зокрема: приведення медіа до європейських стандартів, підвищення кваліфікації журналістів, співпраця з правоохоронними органами у виявленні фактів пропаганди та розпалювання ненависті в ЗМІ, вироблення стратегії протидії цьому на підконтрольних та окупованих територіях тощо.
