Дії РФ підтвердили юрисдикцію трибуналу в справі українських моряків - Полозов

Про це заявив координатор групи адвокатів у справі військовополонених моряків Микола Полозов в коментарі кореспондентові Укрінформу.

“Фактично Російська Федерація вживала всі необхідні юридичні дії, які свідчать про її участь в діяльності цього трибуналу, про визнання юрисдикції трибуналу. Якби не визнавали юрисдикцію, то не брали б участі зовсім. Але ще до прийняття термінових заходів трибуналом Росія направляла меморандум зі своєю правовою позицією, після цього брала участь вже у процедурах арбітражу в Гаазі, і в термін, точно визначений трибуналом як останній день подачі звіту 25 червня, направила відповідну ноту (Україні - ред.). Чи це не визнання юрисдикції? Тому тут звертати увагу на офіційні заяви, на риторику абсолютно не варто. Потрібно слідкувати за діями”, - заявив Полозов.

На запитання, чи вважає він ноту РФ юридичною пасткою, Полозов зазначив: “В ноті вказується, що у відповідності до п.119 наказу трибуналу, останній не зобов'язав Росію припинити кримінальну справу стосовно моряків, не порушувати нові справи, трибунал прямо написав: можете продовжувати кримінальні справи далі... Для того, щоб продовжувати ці кримінальні справу, але виконати рішення трибуналу, в своїй ноті російська сторона написала, що просить Україну надати відповідні гарантії того, що після звільнення їх з-під варти і повернення в Україну, буде забезпечено участь моряків, які проходять обвинуваченими у справі в Росії, у судових і слідчих діях. Не вказано, яким чином. І третє, що там було вказано, що Росія просить дати письмові гарантії забезпечення збереження трьох військово-морських суден після передачі їх Україні до винесення вироку в Росії”.

Водночас Полозов відмовився коментувати відповідь українського МЗС, яку оприлюднив міністр закордонних справ Павло Клімкін. “Це внутрішні справи України, це питання взаємодії між органами влади”, - заявив керівник групи адвокатів.

Разом з тим він звернув увагу на той факт, що реакція Росії на відповідь МЗС України не була дуже жорсткою. “Реакція російської влади могла б бути жорсткою, але через два дні після ноти МЗС заступник міністра іноземних справ Росії Карасін заявив про те, що вони розраховують отримати іншу ноту. Тобто, двері для діалогу трохи відкриті. Чи це капкан, пастка? Це рішення, яке повинне ухвалювати вище керівництво країни, відповідні профільні міністерства. І тут виникає етичне питання: що є пріоритетом - повернути людей, стояти на своїй позиції чи спробувати знайти якісь способи, які дозволять і повернути людей, і в той же час не поступитись суверенітетом та інтересами країни”, - вважає Полозов.

Він наголосив, що ця тема наразі не закрита, і від України не надходила інша нота на адресу РФ. “Рішення в ці дні, я думаю, ухвалюється”, - вважає адвокат.

Вінт також нагадав, що в історії Міжнародного трибуналу ООН з морського права не було прецедентів невиконання його рівень. Нинішня справа є 26-ю в практиці цієї міжнародної структури.

Як повідомляв Укрінформ, 25 листопада 2018 року російські силовики біля берегів окупованого Криму обстріляли й захопили три кораблі Військово-морських сил України та 24 українських моряків.

Підконтрольний Росії «суд» в окупованому Криму заарештував всіх затриманих українських військових за обвинуваченням у нібито незаконному перетині кордону. Зараз вони утримуються в СІЗО в Москві.

25 травня 2019 року Міжнародний трибунал ООН з морського права постановив, що Росія повинна звільнити заарештованих і повернути Україні затримані разом з ними кораблі ВМФ. У відповідь в МЗС РФ заявили, що керченський інцидент нібито не підпадає під юрисдикцію цього трибуналу.

25 червня МЗС України отримало ноту від РФ, у якій міститься пропозиція щодо надання українською стороною письмових гарантій участі України у продовженні кримінального переслідування українських моряків відповідно до російського законодавства.

Водночас міністр закордонних справ Павло Клімкін констатував, що нота МЗС Росії щодо умов звільнення полонених українських моряків була нічим іншим, як черговою дипломатичною та правовою пасткою. За його словами, Росія фактично висунула Україні три умови: визнати, що українські моряки могли вчинити злочин; визнати правомірність судового процесу над ними за російським законодавством; “прогнутися” перед російським кримінально-процесуальним кодексом і опосередковано визнати анексію Криму.