Повернення Криму в Україну. Бачення майбутнього

Повернення Криму в Україну. Бачення майбутнього

Укрінформ
Чиїм був «проект АРК» і навіщо потрібна національно-територіальна автономія кримських татар?

У рамках п'ятиріччя інформаційного проекту «Крим.Реалії» у Києві відбулася публічна дискусія на тему «Українське суспільство і Крим – бачення майбутнього». Про що сперечалися і міркували спікери дискусії – лідер кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв, український журналіст, який пише про Крим, Віталій Портников та волонтер, лідер музичної групи «Антитіла» Тарас Тополя, – розповідає кореспондент Укрінформу.

1. «ПРОЕКТ АРК» І ВИТРАВЛЕННЯ УКРАЇНСТВА – ОСНОВНІ ПРИЧИНИ ОКУПАЦІЇ КРИМУ

Для того, щоб зрозуміти, як повернути Крим, треба розібратися в тому, чому стала можливою окупація півострова, вважає український журналіст Віталій Портников. А сталося це, на його думку, тому, що в українському Криму був реалізований російський державний проект – Автономна Республіка Крим. Фактично, завдяки «проекту АРК» на території українського Криму була створена «частина іншої держави».

«Автономна Республіка Крим – це був російський, а точніше — російськомовний державний проект. Тому ніхто і не створював жодного двопалатного парламенту і ради національностей, тому всі українські президенти грали з Меджлісом кримськотатарського народу як представницьким органом з метою усунути його від реальної участі у кримській політиці», – вважає Портников.

І в результаті, зазначив він, сталося те, що сталося – російськомовна автономія перетворилася на частину Росії.

«Це було абсолютно логічно. Я навіть дивуюся, коли хтось не розуміє, чому це сталося – якщо ви створюєте на власній території частину чужої держави. Таке враження, що ми не їздили в Крим і не бачили усього цього: бідна «околиця Росії» з синьо-жовтим прапором», – зауважив журналіст.

Крім того, стверджує він, в Україні продовжують працювати запущені ще при Сталіні радянські технології, завдяки яким значна частина населення протистоїть національно-демократичній частини суспільства.

«В Україні близько 60% національно-демократичного електорату і 40% – умовно проросійського, налаштованого на соціальні фактори. Якби не було окупації Криму і Донбасу – співвідношення було б 50 на 50. І завжди між цими частинами українського суспільства була боротьба. Ця технологія йде ще від Сталіна, і щоб її зупинити, треба припинити суперечки і вирішити: або ми живемо разом в одній країні, або... Треба або об'єднуватися, або розходитися, інакше ми державу не побудуємо. Ми повинні надати можливість другій частині суспільства стати звичайними українцями з допомогою законів, які повертають їм культурну ідентичність. Іншого шляху немає», – упевнений журналіст.

Результати сталінських технологій зі створення совка, який став благодатним ґрунтом для «русского мира», найбільш чітко було видно саме в Криму. За словами Мустафи Джемілєва, до окупації півострова етнічні українці тут становили 23% і разом з кримськими татарами (12%) вони б могли стати опозицією проросійським силам. Однак, зауважив Джемілєв, «загалом національна самосвідомість етнічних українців була не такою, як на материковій частині України, тому що радянська влада їх русифікувала і вони втратили свою національну ідентичність». А після окупації півострова і настрої, і чисельність українців в Криму ще більше пішли на спад.

«Стався такий же феномен, як після Голодомору 1930-х років – багато українців для того, щоб вижити, стали відмовлятися від своєї національної ідентичності, називати себе у переписі росіянами. Те саме відбувалося при переписі 1936-го року, тому що у етнічних українців була жива пам'ять, що їх у 1932-33-му роках вбивали тільки за те, що вони українці. І вони хотіли стати росіянами. Щось схоже зараз відбувається і в окупованому Криму», – вважає Джемілєв.

2. ПРО СТРАТЕГІЮ І ТАКТИКУ ДЕОКУПАЦІЇ: КУРС НА НАТО І ВИКОРИСТАННЯ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО ФАКТОРУ

Головна умова деокупації Криму – це продовження курсу України на євроінтеграцію і НАТО. Ця обставина навіть важливіше, ніж поява в Росії нового президента, вважає Мустафа Джемілєв.

«Новообраний президент Зеленський сказав, що Крим повернеться в Україну після смерті Путіна, і в його словах є логіка», – зазначив Джемілєв. У той же час, підкреслив він, є й інші обставини, які зможуть наблизити деокупацію. Головна з них – продовжити розпочатий курс України на євроінтеграцію і НАТО, адже у 2014 році Україна вистояла завдяки підтримці світового співтовариства.

«Путін дуже розраховував, що до влади в Україні прийдуть люди приблизно з табору Януковича, які визнають Крим російським. Згадайте 2014 рік, коли в Україні армія була знищена, казна – порожня, а органи влади напхані агентами ФСБ, але навіть тоді змогли зупинити агресора. Сьогодні дуже важливо продовжити курс на євроінтеграцію і НАТО», – резюмував політик.

Щодо тактичних кроків у питаннях деокупації півострова, Джемілєв ще раз підкреслив, що військовий шлях повернення півострова виключений.

«Україна обрала мирний, дипломатичний шлях деокупації Криму. Зараз ми не можемо військовим шляхом повернути Крим, але навіть якби могли, військові дії там означали б знищення цивільного населення», – заявив Джемілєв.

На думку Портникова, для вирішення питання деокупації Криму Україна цілком може поставити перед міжнародним співтовариством питання суверенного права кримських татар на відновлення своєї автономії. «Питання не просто в окупації Криму, а у фактичному порушенні Російською Федерацією прав корінних народів Криму. Це наш єдиний козир, жодних інших немає, які б дозволили думати, що ми прийдемо до якоїсь згоди про майбутнє Криму з Росією – не з Путіним і навіть не з його наступником, а з Росією, яка буде еволюціонувати», – переконаний журналіст.

На його думку, якщо перед світовим співтовариством і міжнародним правом буде піднято питання про Крим як батьківщину кримськотатарського народу, а не «сакральну територію Росії», то почнеться цивілізований переговорний процес і країни зберуться за круглим столом для прийняття спільного рішення.

«Тоді у України буде шанс довести своє право на Крим... Ми недооцінюємо важливість суверенітету корінних народів Криму з точки зору відновлення територіальної цілісності України», – підкреслив журналіст. Загалом, вважає він, повернення Криму до складу України можливе лише за рахунок «загального залучення інституцій України, Росії та міжнародного співтовариства». «Жодних інших шляхів повернення Криму в Україну в принципі не існує», – вважає Портников.

3. ПРО НАЦІОНАЛЬНО-ТЕРИТОРІАЛЬНУ АВТОНОМІЮ КРИМСЬКИХ ТАТАР

Під час дискусії Мустафа Джемілєв констатував, що за час президентства Порошенка кримські татари так і не отримали обіцяної поправки до Конституції України про кримськотатарську автономію.

«За період президентської каденції Петра Порошенка так і не вдалося внести зміни в главу 10 Конституції України про переформатування аморфної територіальної автономії в національно-територіальну автономію кримських татар», – сказав Джемілєв.

Політик не став пояснювати причини, через які Порошенко не вніс законопроект про кримськотатарську автономію в парламент, але цілком очевидно, що поправки про перетворення Автономної Республіки Крим на національно-територіальну автономію не мають широкої підтримки у ВР України. За словами Джемілєва, багато українських депутатів і політиків стверджують, що питання про національно-територіальну автономію може "розвалити країну", тому що після кримських татар про свої права можуть заявити і громадяни інших українських територій.

«Деякі політики, які нічого не мають проти кримських татар і вважають їх патріотами України, на жаль, не визнають за ними їхніх політичних прав. Вони не розуміють, що держава не розпадається від того, що задовольняються законні права людей. Зовсім навпаки – розпадаються унітарні держави, які грубо порушують права громадян», – вважає лідер кримських татар. Політик додав, що кримські татари протягом багатьох років боролися за свої права, «не розраховуючи на чиюсь допомогу».

«Але якби у цій боротьбі у нас в союзниках була ціла держава, нам було б значно легше. Ми сподіваємося, що Україна буде завжди разом з нами і в питаннях деокупації Криму, і в питаннях повного відновлення прав корінного народу», – зазначив він.

На думку Портникова, Україна повинна поставити перед міжнародним співтовариством питання відновлення тієї автономії, яка була скасована після депортації кримських татар у 1944 році. Звичайно, зазначив він, вона була «декларативною, схожою більше на ширму і працювала на рівні культури і національно-кадрового представництва». Однак, вважає журналіст, у межах цієї автономії були визначені, нехай і номінально, права кримських татар як корінного народу Криму. Залучаючи міжнародні юридичні інституції до відстоювання права кримських татар на самовизначення, вважає журналіст, Україна зможе вирішити і своє важливе стратегічне завдання – деокупацію Криму.

4. ЧАС СТАТИ ПЛІЧ-О-ПЛІЧ НА ІНФОРМАЦІЙНОМУ ФРОНТІ

Волонтер і лідер групи «Антитіла» Тарас Тополя під час дискусії висловив точку зору, що в ситуації, коли російські ЗМІ беруть участь у гібридній війні проти України, українцям час стати «пліч-о-пліч» на інформаційному фронті за територіальну цілісність країни.

«Я чітко усвідомлюю, що всі ми повинні стати пліч-о-пліч на цьому інформаційному фронті, де стоїть питання про територіальну цілісність України... Своїми публічними діями ми повинні посилювати усі ті напрямки, в яких рухається наша держава», – сказав Тополя.

За його словами, сьогодні для України дуже важливо, щоб громадянське суспільство і особливо публічні люди, в тому числі діячі культури, мистецтв у своїх коментарях були дуже виваженими і обережними, особливо в таких питаннях, як анексія Криму, права корінних народів, майбутнє Криму і ті процеси, які там відбуваються протягом останніх п'яти років».

Розповідаючи про результати інформаційної війни країни-окупанта, Мустафа Джемілєв повідомив, що користувачами продукції російських ЗМІ є дуже багато країн світу.

«У моєму архіві зібрані статті і матеріали про Крим 54-ма мовами світу. Здебільшого, я не кажу про європейські країни та США, але багато так званих країн третього світу користуються інформацією російських інформагенцій», – зазначив Джемілєв.

Та й на багатьох великих міжнародних зустрічах, додав політик, можна почути використання риторики російських ЗМІ, наприклад, "народ Криму зробив вибір". «Тому зусилля щодо інформування міжнародної громадськості про те, що насправді сталося з Кримом, сьогодні вкрай важливі для України», – вважає Джемілєв.

Говорячи про внесок України в боротьбу з оголошеною Росією інформаційною війною, Тарас Тополя згадав про «телевишки Костинського». Він подякував членам Нацради з питань телебачення і радіомовлення за роботу з інформування громадян окупованих територій.

«Ми цінуємо ваші зусилля та розуміємо, що будівництво телевеж, завдяки яким ведеться мовлення на окуповані території – дуже витратна, непроста справа, що вимагає великих зусиль. Але це справді важливо і життєво необхідно сьогодні для України», – сказав Тополя.

Він зі свого боку похвалив проект «Крим.Реалії», назвавши його «найбільш солідним, таким, що читають найбільше, ЗМІ про Крим», яке охоплює усі питання, в тому числі – репресії проти інакомислячих. На його думку, важливим є те, що в умовах інформаційної війни видання виходить трьома мовами, що є показником присутності в Криму не тільки російського, але й українського та кримськотатарського світу.

5. ПРОБЛЕМИ, ДО ЯКИХ ПОВИННА ГОТУВАТИСЯ УКРАЇНА: ВБИТЕ СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО І МІЛЬЙОН «ПОНАЕХАВШИХ»

Мустафа Джемілєв назвав три найбільш серйозні проблеми, які виникли у Криму після його окупації Росією.

«Сільське господарство, особливо в північній частині Криму, можна сказати, вбито. Вони вирили там сотні артезіанських колодязів, і мінеральна вода пішла на полив полів. В результаті грунтові води опустилися десь на 17 метрів і цей простір почала заповнювати солона морська вода. Йде засолення грунту і земля стає непридатною для ведення сільського господарства. Тому після звільнення Криму нам треба буде витратити дуже багато зусиль і коштів для того, щоб усе це відновити», – зазначив Джемілєв.

Інша серйозна проблема: після п'яти років інформаційного вакууму в окупованому Криму у дітей може змінитися мислення, тому є побоювання, що нове покоління буде потребувати певної реабілітації. На думку політика, сьогодні в Криму під загрозою знаходяться усі ті, хто піддається російській пропаганді. Втім, зауважив він, «радянська влада за 70 років не змогла змінити кримських татар і зробити їх радянськими людьми». Ще одна проблема, яку Джемілєв назвав однією з найскладніших, – в Крим після російської окупації завезена велика кількість громадян Росії. «Цифри різні. Наприклад, постпред України в ООН Єльченко називає цифру 108 тисяч, за нашими даними – в Криму півмільйона завезених росіян, а співвітчизники, які приїжджають звідти, кажуть, що російських громадян там не менше 800 тисяч, а може й мільйон», – сказав Джемілєв. Відповідаючи на запитання, що буде з ними після деокупації Криму, він зазначив, що відповідно до українського законодавства, усіх цих громадян Росії треба притягнути до відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України за статтею 332.2 КК України.

«Їх чекає покарання до трьох років позбавлення волі, а тим, хто прийшов зі зброєю, їх, за різними даними, в Криму від 40 до 70 тисяч – загрожує до восьми років. Зрозуміло, вони не будуть отримувати українське громадянство, тому, дай Бог, щоб Керченський міст не розвалився і вони могли залишити Крим і перебратися на свою історичну батьківщину», – резюмував політик.

6. ПРО «БАТІГ ТА ПРЯНИК» У МОВНОМУ ПИТАННІ, В ТОМУ ЧИСЛІ ДЛЯ КРИМУ

Чи наблизить Крим до України вирішення мовного питання? Звичайно, наблизить, тому що «Крим зможе повернути лише та держава, для громадян якої територіальна цілісність – це цінність». Такою є висловлена під час дискусії думка журналіста Віталія Портникова.

«А якщо в державі половина людей вважає, що це цінність, а інша половина вважає, що краще нехай будуть нормальні тарифи і краще я поїду в Крим, адже незрозуміло, чому ми туди не їздимо, нас там ніхто не чіпає, в чому проблема? Ось в такій державі Крим ми ніколи не повернемо», – упевнений журналіст. На його думку, «мовний закон перетворює Україну на цілісний організм – державу».

«А ті, хто не розуміє, за що бореться Україна, вони б і Крим, і Донбас віддали. Їм все одно, якою мовою розмовляти і якому богу молитися, – і так все добре. Їм лише б знизити тарифи, отримати зарплату – ось і всі державні цінності», – вважає експерт.

Дещо іншу думку у вирішенні мовного питання має Тарас Тополя. Він розповів, що, будучи студентом, захистив наукову роботу про популяризацію української мови в молодіжному середовищі і вивів головну тезу про те, що «у цій справі не має бути примусу».

«Принаймні, він має бути дуже обмежений. Для того, щоб українська мова справді стала для нас елементом самоідентификації і базових фундаментальних цінностей, щоб почала використовуватися як інструмент комунікації і ідеологічний фактор, вона має бути в тренді», – вважає лідер гурту «Антитіла». На його переконання, говорити українською має стати модно, престижно і стильно». «Використання української мови має приносити вигоду і працювати, як автомат з кока-колою: кинув монету – і тобі падає банка. Я думаю, що наша еліта, успішні люди і публічні лідери повинні запускати цей тренд – українська мова як символ успіху. А поки молодь, якщо навіть і вдома розмовляє українською, на вулиці і між собою переходить на російську. А треба, щоб було круто відповісти українською. Для цього повинні спрацювати всі фактори: і законодавство, і запит суспільства. І батіг, і пряник. Людина має органічно захотіти говорити українською», – переконаний Тополя. Виходячи з власного досвіду, можу сказати, що у культурному житті Криму було критично мало значних подій, в яких брали участь українці.

7. УКРАЇНЦЯМ КРИМУ НЕ ВАРТО ХВИЛЮВАТИСЯ ЩОДО СВОЇХ ПРАВ У РАЗІ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОЇ АВТОНОМІЇ

У співтоваристві кримських українців висловлюються думки про небажаність національно-територіальної автономії в Криму, яка, на їхню думку, може загрожувати правам українців.

На питання на цю тему, яке пролунало під час обговорення питання, Мустафа Джемілєв відповів, що інтересам етнічних українців в Криму нічого не загрожує, тому що їх захищає українська держава, частиною якої є Крим. «Насправді, ситуація з правами етнічних українців в Криму істотно відрізняється від ситуації з правами кримських татар, тому що у етнічних українців немає проблем з відродженням рідної мови і рідної культури. Цим займається українська держава... Хоча, я згоден з вами, на превеликий жаль, Україна за всі роки незалежності не мала суттєвої підтримки етнічних українців в Криму. Якби підтримка була, можливо, фронт опору окупації в Криму був би ширшим», – сказав Джемілєв.

Політик розповів, що в тій автономній республіці, яка існувала в Криму, неможливо було виступити в парламенті українською – одразу лунали улюлюкання і навішували ярлики шовіністів. Саме так зустрічали виступ Чубарова українською кримські депутати. Як розповів Джемілєв, у 1991 році, коли приймалася конституція Автономної Республіки Крим, були різні проекти, в тому числі і проект Меджлісу кримськотатарського народу, хоча там наперед знали, що він не пройде. У проекті була передбачена двопалатна система парламенту: одна палата обирається загальним голосуванням, друга – для представників національностей, де мали були б бути представлені кримські українці і кримські татари. Передбачалося, що будь-яке рішення парламенту набувало чинності після узгодженні обома палатами. Аргументи Джемілєва навряд чи переконали авторів питання і вони як і раніше переконані, що Крим повинен стати рядовою областю з якимись привілеями для кримських татар. У співтоваристві переконані, що «у разі повторної окупації півострова» кримські татари будуть захищені своєю автономією, а українці залишаться без будь-яких прав. Портников знову намагався пояснити, чому «кримськотатарська автономія – єдиний шанс для українців повернути Крим». Щодо «повторної окупації Криму», то, за словами журналіста, «якщо в деокупації будуть задіяні міжнародні інституції, це означатиме, що питання можливої повторної окупації Криму буде закрите самою історією».

«Тому що не буде існувати держави, яка захоче окупувати Крим. Але якщо Росія залишиться такою, якою вона є зараз, вона буде думати про нову окупацію Криму до свого останнього дня», – заявив Портников.

Журналіст переконаний, що у кримськотатарській автономії українці не можуть вважатися національною меншиною, тому що вони – більшість в Україні, а в Криму вони, як і етнічні росіяни, мають стати частиною української політичної нації.

8. ЧОМУ ДЕОКУПАЦІЯ КРИМУ Є ОСОБЛИВО ВАЖЛИВОЮ ДЛЯ КРИМСЬКИХ ТАТАР

Сьогодні різні люди по-різному почуваються в Криму, вважає лідер кримських татар Джемілєв.

«Хтось знайшов душевний спокій – очевидно, від того, що вони стали головними в Криму. Хтось переживає, що зараз там немає свободи, як це було при Україні. Для кримських татар як народу – без життя в Криму немає можливості існування. Тому насамперед кримські татари пов'язують своє майбутнє і збереження свого народу з деокупацією Криму», – вважає політик.

За його словами, російські ЗМІ пишуть про те, що Путін своїм указом про реабілітацію «спас» кримських татар, що завдяки йому кримськотатарська мова стала державною. «Це нахабна брехня, оскільки після видання його указу про реабілітацію становище кримських татар погіршилося і ксенофобське ставлення до них лише посилилося. Наразі ситуація нагадує те, що відбувалося після першої анексії Криму у 1783 році.

Тоді теж не було вагонів і депортації, але відбувся масовий відтік корінного населення Криму, в результаті чого в Туреччині сьогодні проживає до 5 мільйонів кримських татар. Це в 10 разів більше чисельності кримських татар, які проживають зараз в Криму», – зазначив Джемілєв.

Сьогодні з Криму знову їдуть люди, які не згодні з анексією. Переїжджають на материкову частину України і кримські татари. Але я не знаю жодного кримського татарина, який би сказав, що і після деокупації він залишиться тут, бо вже звик. Немає такого, усі кримські татари хочуть повернутися на свою історичну батьківщину.

9. ЩО НАДИХНУЛО ПУТІНА НА ЗАХОПЛЕННЯ КРИМУ?

Путін розраховував, що окупація Криму відбудеться так само легко, як окупація частини Грузії, коли «мир немножко пошумел, а потом все спало». Саме це, вважає Джемілєв, надихнуло Путіна на захоплення Криму.

«Але реакція на окупацію Криму виявилася іншою. Це продемонструвала 27 березня 2014 року Генеральна асамблея ООН, коли практично весь світ зажадав звільнення окупованої території. На жаль, Росія – не та країна, яка рахується з міжнародними нормами та рішеннями міжнародних організацій», – сказав політик.

За його словами, Росія розуміє лише одну мову – мову сили.

«На Заході це усвідомили і почали застосовувати санкції. На жаль, не всі країни приєдналися до них, але ті, хто підтримав їх – провідні країни. І для Путіна це стало великим ударом. Він цього явно не чекав», – зазначив Джемілєв. За словами російських експертів, сказав він, Крим – один з найбільших дотаційних регіонів. Його щорічне утримання обходиться в суму від 3 до 5 мільярдів доларів. Ще більше подорожчання окупованого півострова принесла Росії блокада Криму.

Усе це, вважає політик, змушує Кремль визнати, що захоплення Криму було помилкою. «У нас є точна інформація про те, що Путін у своєму оточенні сказав, що анексія була помилкою. Але визнавати вони цього не будуть», – повідомив Джемілєв.

За його словами, жоден ворог не завдав Росії стільки шкоди, скільки Путін.

«Будь-яка розсудлива людина розуміє, що він своїми агресивними діями завдав Росії таких збитків, яких не зміг завдати жоден ворог. Я вже не кажу про престиж цієї країни».

10. НАДІЯ НА ДЕОКУПАЦІЮ З НОВИМ ПРЕЗИДЕНТОМ Є

Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв зізнався, що у нього є надія, хоча і "дуже обережна", на те, що тема окупованих територій, у тому числі тема деокупації Криму, "не стане об'єктом спекуляцій" на переговорах з Росією.

«Зеленський сказав, що він ніколи і за жодних обставин не визнає окупацію Криму і Донбасу, тому у нас є підстави для обережного оптимізму, що спекуляцій на цю тему в Україні не буде», – сказав Джемілєв.

Щоправда, політик припустив, що Зеленський і його команда, можливо, не до кінця розуміють суть зроблених заяв, тому необхідно провести відповідні консультації на цю тему з новообраним президентом.

За його словами, як при новому президенті будуть розвиватися події щодо внесення змін до Конституції України щодо переформатування АРК в національно-територіальну автономію кримських татар – поки незрозуміло, "тому що розмову на цю тему ще маємо провести".

Єдине, що озвучила команда Зеленського з питання кримськотатарської автономії, відповідаючи на запитання мустафи Джемілєва, це те, що «кримським татарам після деокупації Криму треба створити умови для розвитку та процвітання».

Зера Аширова, Київ

Фото Геннадія Мінченка

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-