Права людини у Криму: Amnesty заявляє про критичну ситуацію

Про це заявила директор Amnesty International в Україні Оксана Покальчук, виступаючи з доповіддю на інформаційній зустрічі ЮНЕСКО щодо ситуації у Криму.

"Відзначається значне погіршення ситуації щодо дотримання прав людини на півострові після його окупації та незаконної анексії Росією в 2014 році... Прогноз щодо ситуації із захистом прав людини в Криму стає дедалі похмурішим", - сказала вона.

Як наголосила Покальчук, проти відвертих критиків незаконної анексії півострова Російською Федерацією й надалі активно проводиться політика утисків, погроз і залякувань. При цьому репресії часто спрямовані як проти активістів та видатних представників кримськотатарської громади, так і до проукраїнських активістів і громадських діячів.

Зокрема, за її словами, у Криму досі суворо обмежене право на свободу об'єднань, що впливає на реалізацію інших прав. Попри рішення Міжнародного суду ООН за 2017 рік, Росія так і не відкликала заборони Меджлісу кримськотатарського народу, накладену у 2016 році, а люди, які постраждали від заборони, не лише позбавлені засобів правового захисту, а й зазнають переслідувань і утисків.

Крім того, додала Покальчук, активісти повідомляють про повсякденні репресивні заходи проти членів «Кримської солідарності» - неофіційного об'єднання, утвореного родичами затриманих кримських татар. Зокрема, йдеться про стеження, переривання зустрічей і свавільні перевірки посвідчень особи, які проводили російські правоохоронці.

"У цьому контексті де-факто влада свавільно переслідує все більшу кількість кримських татар, застосовуючи російське антиекстремістське законодавство. Обшуки приватних будинків проходять регулярно, маючи очевидно каральний характер, коли кожен предмет у домі перевертається, а власники часто опиняються "під прицілом". Владні структури, які здійснюють обшуки, особливо зацікавлені в релігійній літературі, яка є в релігійних бібліотеках України, але в той самий час входить до переліку «екстремістської» літератури в Росії і тому вважається забороненими матеріалами", - зазначила директор АІ в Україні.

Водночас зростає кількість судових переслідувань осіб за ймовірне членство в ісламістському русі Хізб ут-Тахрір, який у Росії офіційно визнано "терористичним". "Проти людей відкривають провадження в адміністративних справах лише за сам факт показу матеріалів, пов'язаних з Хізб ут-Тахрір, як правило, йдеться про відеоролики, розміщені в соціальних мережах, та події, що передували російській окупації... В інших випадках - як правило, ймовірної (і в усіх або у більшості випадків недоведеній) участі особи в русі Хізб ут-Тахрір - проти тих, кого це стосується, розпочинають кримінальні провадження, включаючи арешт і досудове утримання під вартою, етапування в Росію і розгляд справи у військовому суді Ростова-на-Дону", - наголосила Покальчук.

Як вона зауважила, з переслідуванням і репресіями стикаються на окупованому півострові і члени інших релігійних громад. "Один з останніх прикладів - архієпископ Климент Православної церкви України, лідер православної місії допомоги жертвам порушення прав людини та особам, позбавленим волі. 3 березня 2019 року, коли він вирушив відвідати українського ув'язненого в Ростові-на-Дону, російська поліція затримала його на кілька годин у столиці Криму Сімферополі", - сказала директор АІ в Україні.

Покальчук також навела дані організації Forum 18, що стежить за дотриманням свободи релігії, згідно з якими кількість випадків свавільного переслідування за "місіонерську діяльність" у Криму у 2018 році збільшилася вдвічі у порівнянні з 2017-им.

Як повідомляв Укрінформ, 27 березня в окупованому Криму відбулися масові обшуки у будинках кримських татар, після яких були затримані активісти "Кримської солідарності". Загалом було затримано 23 людей, серед яких були й ті, хто прийшов підтримати активістів, у яких проводилися обшуки.

"Суд" у Сімферополі заарештував до 15 травня затриманих за підозрою у буцімто причетності до організації Хізб ут-Тахрір.