Вадим Скібіцький, представник Головного управління розвідки МО України
Росія використовує чотири вертикалі управління окупованим Донбасом
25.06.2020 16:34

Попри постійні мирні переговори, загроза поновлення Росією широкомасштабних бойових дій проти України нікуди не зникла. І навіть стала більш актуальною з огляду на посилення войовничої риторики кремлівської пропаганди. Російська військова машина приступає до наймасштабнішого заходу бойового навчання року – стратегічного командно-штабного навчання «Кавказ-2020». На липень-серпень заплановано комплекс спеціальних навчань з виходом на активну фазу наприкінці вересня. А, як показує досвід, саме період навчань противника є найбільш небезпечним, адже війська можуть легко перейти від виконання навчальних завдань до бойового застосування. Як це було з «Кавказом-2008», який переріс у російську агресію проти Грузії та окупації частини її території.

Укрінформ вирішив поговорити з представником Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадимом Скібіцьким про нинішній рівень загрози з боку РФ, а також про очікування від Програми розширених можливостей НАТО й нового закону «Про розвідку України».

Розпочати вирішили з нещодавнього засідання Форуму безпекового співробітництва ОБСЄ, де Скібіцький доповідав про використання приватних військових компанії (ПВК) у зонах конфліктів, передусім з боку РФ.

«ІНТЕГРОВАНЕ УГРУПОВАННЯ ВІЙСЬК» ЯК ШИРМА ДЛЯ «НАСТАМНЄТІВ»

- Пане Вадиме, яку роль приватні військові компанії відіграють у сучасній концепції ведення Росією «нетрадиційних воєнних дій»?

- Уперше російські приватні військові компанії були залучені у 2014 році в Криму, далі спостерігалося лише нарощування їх застосування. Найбільш активно ПВК діяли на сході України орієнтовно до середини 2015 року: «Вагнер» та інші ПВК виконували різні функції, починаючи від бойових дій і закінчуючи супроводженням VIP-персон, забезпеченням безпеки в окупаційних адміністраціях. З розгортанням восени 2015 року 1-го та 2-го армійських корпусів більшість цих приватних компаній перебазувалися в Сирію, де у жовтні 2015 року розпочалося активне застосування збройних сил РФ у воєнному конфлікті на території цієї держави.

На Форумі безпекового співробітництва ОБСЄ ми поінформували, зокрема, про концепцію «інтегрованого угруповання військ (сил)» – новий підхід РФ. Ця концепція передбачає поєднання низки елементів. Перший – це окремі підрозділи збройних сил РФ, як наприклад, військово-транспортна авіація або великі десантні кораблі. Другий – приватні військові компанії, які виконують специфічні завдання, такі, як розвідка, наведення артилерії та авіації, проведення розвідувально-підривних дій. І третій елемент, який з’явився на території України в окупованих районах, – це місцеві найманці.

Ці три елементи Росія нині активно використовує для того, щоб вести гібридні війни та операції, при цьому стверджуючи: «Нас там нєт».

Ми прогнозуємо, що Росія й надалі активно використовуватиме підхід «інтегрованого угруповання військ», керування яким відбувається за єдиним задумом та під єдиним командуванням для проведення операцій у різних частинах світу. Зараз росіяни відпрацювали це в Сирії та Лівії, так само можуть використати цей інструмент для проєкції свого військового впливу в інших регіонах.

- Так звана «ПВК Вагнера», яка була залучена на Донбасі, а потім у Сирії й нині в Лівії – це якийсь гібридний спецпідрозділ російської армії? Як правильно характеризувати це формування?

- Так, це – гібридний підрозділ. Його члени мають значний бойовий досвід – починаючи від армійських офіцерів, які звільнилися в запас, і закінчуючи найманцями, котрі виконували завдання у «гарячих точках» світу, особливо на теренах колишнього СРСР. Якщо говорити про забезпечення, то воно теж гібридне: як правило, усі ці приватні військові компанії переважно використовують озброєння, яке є у збройних силах РФ. Те ж саме стосується й фінансування, яке йде із закритих бюджетних статей, часом з боку неурядових структур.

Якщо в цивілізованих країнах військові компанії надають послуги з професійного консультування, навчання силових структур, підтримки та охорони, то Росія стала застосувати ПВК як інструмент для здійснення військового впливу за кордоном, який не несе істотних політичних ризиків для російського режиму. Адже Москва має змогу публічно дистанціюватися від таких дій.

ПРИВЕДЕННЯ «ВІЙСЬК» У БОЙОВУ ГОТОВНІСТЬ В «Л/ДНР» –  ЩО ЦЕ БУЛО?

- У травні ватажки так званих «ДНР» та «ЛНР» заявляли про приведення «військ» у бойову готовність, лунали погрози про «пересунення» лінії зіткнення. Що це було?

Воєнна розвідка та інші розвідувальні органи України дуже уважно відстежують дії противника

- Ці заяви слід розглядати комплексно.

З одного боку, це був своєрідний політичний тиск на Україну та наших партнерів, а з другого – спроба переконати місцеве населення окупованих територій у своїй «силі». Окремим елементом виступає демонстрація відданості Росії та готовності до більш активних бойових дій.

Російські окупаційні адміністрації перевірили систему мобілізації та швидкого перекидання підрозділів на полігони з проведенням їх бойового злагодження. Було відпрацьовано весь комплекс заходів, які є класичними при перевірці бойової готовності та переведенні підрозділів до вищих ступенів готовності.

Воєнна розвідка та інші розвідувальні органи України дуже уважно відстежують дії противника. Будь-які зміни в стані бойової готовності, особливо вихід військ на полігони, посилення позиції на лінії зіткнення – це питання пріоритету в нашій діяльності. Ведеться безперервна  робота з виявлення розвідувальних ознак, які свідчать про створення противником угруповань військ, які можуть бути особливо небезпечними при наступальних діях.

НА ДОНБАСІ ПОБІЛЬШАЛО РОСІЙСЬКИХ СНАЙПЕРІВ

- Відомо, що Росія використовує війну на Донбасі також для випробування нових систем озброєння й техніки. Воєнна розвідка неодноразово інформувала про виявлення сучасних російських зразків зброї на Донбасі. Що нового та особливого помітили цього року?

- Ми здійснюємо постійний моніторинг поставок озброєння та військової техніки з РФ на окуповані території через непідконтрольні ділянки кордону, як і їх бойове застосування.

Цього року, зокрема, вдалося збити російський безпілотний літальний апарат «Застава», який перебуває на озброєнні тільки в російській армії.

Також ми відзначаємо збільшення кількості снайперського озброєння та снайперських груп. І тут ідеться не лише про снайперський підрозділ ФСБ, інформація про який наявна у відкритих джерелах, а й про інші підрозділи спецпризначення – вони проходять вишкіл на нашій території.

Продовжуємо фіксувати застосування російських систем радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки, взяті на озброєння РФ з 2012 року.

Бачимо, як росіяни заходять на нашу територію, здійснюють випробування та використання у бойових умовах своїх нових систем озброєння й техніки. Після цього повертаються на територію РФ для модернізації.

ЧОТИРИ ВЕРТИКАЛІ УПРАВЛІННЯ ОКУПОВАНИМ ДОНБАСОМ

- Як виглядає структура політичного, військового та економічного керівництва РФ на окупованому Донбасі?

- Система керування тимчасово окупованими територіями сходу України зрозуміла, сам контроль проходить за кількома напрямками, або вертикалями.

Перший – стратегічний контроль – відбувається по лінії адміністрації президента РФ. Раніше цим займався Владислав Сурков, зараз відповідальність покладено на Дмитра Козака.

Економічне управління тимчасово окупованими територіями Донбасу замикається на віцепрем’єр-міністрі РФ та заступниках міністрів фінансового й економічного блоку російського уряду. Спеціально для цього також було створене закрите акціонерне товариство «Внешторгсервис», яке практично й керує усією економічною складовою.

Третя вертикаль управління – спеціальні служби. Передусім – це Федеральна служба безпеки. Усі заходи з контррозвідувального режиму й забезпечення безпеки здійснюються під контролем підрозділів ФСБ, розгорнутих на території окупованих районів і підпорядкованих Москві.

Окрема вертикаль – військова. Вона нам чітко зрозуміла: Генеральний штаб Збройних сил РФ – Південний військовий округ – 8-ма загальновійськова армія і два так звані «армійські корпуси» – 1-й (Донецьк) та 2-й (Луганськ), які є складниками угруповання російських військ на українському напрямку і включені до єдиної системи управління та контролю ЗС РФ.

Так, навчання у Південному військовому окрузі ЗС РФ проводяться з обов’язковим залученням обох цих армійських корпусів, розгорнутих на територіях так званих «ДНР» та «ЛНР». Системи та засоби управління пов’язані між собою. Існує єдиний повітряний простір, зокрема радіолокаційні станції «Каста», розгорнуті в Донецьку та Луганську та включені в систему протиповітряної оборони й повітряного попередження РФ. Керівництво 1-м та 2-м армійськими корпусами та все, що пов’язано з комплектуванням і ротаціями особового складу, – чітко сплановане та відбувається під жорстким контролем військового керівництва РФ. 

ЛИПЕНЬ–ВЕРЕСЕНЬ: ПІДВИЩЕНА ЗАГРОЗА

- Україна перебуває під постійною загрозою продовження воєнної експансії з боку РФ. При цьому, за деякими експертними оцінками, найбільш небезпечним може бути період з кінця червня і до кінця вересня, коли розпочнуться стратегічні навчання «Кавказ-2020». Які загрози та виклики пов’язуєте з цим періодом?

- Ми розробили декілька сценаріїв можливого застосування сил оборони України. Одним зі сценаріїв є широкомасштабна агресія РФ проти нашої держави. Чому багато експертів вважають загрозливим саме той період – з кінця червня по кінець вересня?

По-перше (це підтверджується даними воєнної розвідки України), зараз у збройних силах РФ проводяться активні заходи оперативної та бойової підготовки. У наших керівних документах – Воєнній доктрині України, Стратегії національної безпеки – чітко вказано, що нарощування Російською Федерацією поблизу державного кордону України угруповання військ з потужним ударно-наступальним потенціалом є актуальною воєнною загрозою для нашої країни.

По-друге, справді, цього року у РФ заплановано стратегічні навчання «Кавказ-2020», активна фаза яких відбудеться наприкінці вересня. Буде залучено багато полігонів, у тому числі в окупованому Криму й у Південному військовому окрузі, з зосередженням великої кількості озброєння та військової техніки. При цьому, починаючи вже з липня-серпня проводитимуться окремі спеціальні навчання підрозділів родів військ ЗС РФ, де вони відпрацьовуватимуть різні тактичні епізоди: наступальні, подолання водних перешкод, посилення, мобілізаційні заходи, а також взаємодію між військовим керівництвом та місцевою владою.

Для нас загроза пов’язана з тим, що російські війська вийдуть на полігони, проводитимуть бойове злагодження. А як показує досвід, саме в цей період створювані угруповання військ є найбільш небезпечними – вони можуть швидко перейти від навчання до безпосереднього застосування. Багато експертів схиляються до того, що це може відбутися.

Воєнна розвідка і взагалі розвідувальне співтовариство України усі ці питання відстежують у режимі реального часу – аби своєчасно виявити розвідувальні ознаки можливої підготовки до широкомасштабних військових дій РФ проти нашої держави.

ПЛАН СУХОПУТНОГО КОРИДОРУ ДО КРИМУ НІКУДИ НЕ ЗНИК

- Питання водопостачання в Крим різко активізувалося в інформаційному просторі. На російському ТБ вже відкрито обговорюють можливість застосування російських військ для забезпечення доступу до дамби на Північно-Кримському каналі. Як ви оцінюєте таку загрозу?

Увага ГУР МО України прикута до угруповання військ, яке Росія розгорнула в Криму

- Ця загроза залишається.

Увага Головного управління розвідки Міністерства оборони України прикута до угруповання військ, яке Росія розгорнула в Криму. Зараз спостерігається нарощування повітрянодесантного та морського компонентів, розширюються можливості застосування військово-транспортної авіації.

Генеральний штаб ЗС України приділяє цьому питанню особливу увагу. Важливо спрогнозувати  ймовірний характер дій Росії та визначити комплекс заходів, необхідних для захисту південних районів нашої держави.  

- У випадку вторгнення з окупованого Криму, та й не тільки звідти, які загрози вбачаєте з Придністровського напрямку, де реалізується інший сепаратистський проєкт Кремля – так звана ПМР – і де також перебуває російська група військ?

Будь-яка військова присутність Росії може бути використана для більш широкомасштабної агресії

- Нас цікавить врегулювання територіальної проблеми в Молдові, пов’язаної з так званою «Придністровською Молдавською республікою». Там також присутня РФ, а її представник Дмитро Козак, який нині опікується в Кремлі українським питанням, раніше вже виступав ініціатором федералізації Молдови.

Присутність російських військ у Придністров’ї – це однозначно загроза. Точнісінько така, яку становило перебування Чорноморського флоту РФ у Криму до початку російської агресії проти України. Будь-яка військова присутність може бути використана для розвідувально-підривної діяльності, або більш широкомасштабної агресії.

Найбільше нас у цьому плані непокоїть використання інфраструктури Придністров’я, у тому числі Тираспольського аеродрому, та можливість застосування контингенту ЗС Росії й інших парамілітарних формувань, наприклад «казачих», проти України.

- Чи облишила Росія ідею «пробити» сухопутний коридор до Криму й, можливо, навіть до Придністров’я?

- Це не ідея, а план. Очевидно, що стратегічний план застосування ЗС РФ для створення цього сухопутного коридору та позбавлення України виходу до Чорного моря й світового океану – залишається в Росії актуальним.

Воєнна розвідка має певну інформацію щодо навчань, які проводяться за таким сценарієм, та інших дій.

КРЕМЛЬ ПОСТІЙНО КОРИГУЄ СВОЇ ПЛАНИ ЩОДО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ

- Росія не анексувала так звані «ЛНР» та «ДНР», як Крим, і не визнала їхню «незалежність», як «Північної Осетії» та «Абхазії». Яка стратегія Кремля щодо цих утворень?

- Стратегія одна – не допустити євроінтеграції України й зробити все для того, аби Україна залишилася у сфері впливу РФ.

Чи є плани приєднання окупованих територій до РФ – зараз складно сказати. Ми бачимо, що з початком агресії Росії проти нашої держави у 2014 році до кремлівських планів постійно вносяться корективи, залежно від того, як діє наша держава.

На сьогодні загрозливим питанням є російська паспортизація. Якщо мешканці окупованих територій, котрі отримали російські паспорти, візьмуть участь у голосуванні щодо змін до конституції РФ, це стане першим сигналом того, що Росія говоритиме про жителів Донбасу як про «російських громадян». І це небезпечно: вона може маніпулювати вже не просто наявністю «російськомовного населення», а «російських громадян» задля втручання у наші внутрішні справи.

Водночас у рамках наявної економічної вертикалі управління Росія вимагає від своїх окупаційних адміністрацій на Донбасі виходу на вищий рівень самозабезпечення: збільшити надходження до бюджету, здійснити реструктуризацію шахт та запустити підприємства, які можуть давати бодай якийсь доход, тощо. А це може свідчити про політику РФ, спрямовану на підтримку квазідержавного утворення, через яке вона впливатиме на ситуацію в Україні.

- На тлі пандемії COVID-19 та падіння цін на енергоносії спостерігається значне погіршення економічної ситуації в Росії. На цьому тлі для Росії дедалі актуальнішим стає питання зняття чи послаблення санкцій Заходу.  Чи може «дірка» в бюджеті підштовхнути Кремль до відмови від своїх дороговартісних авантюр за кордоном, зокрема від підтримки проєкту «ДНР/ЛНР»?

- Звичайно, через ці проблеми до планів РФ вноситимуться певні корективи. Певною мірою це стосуватиметься й програм озброєння та переоснащення ЗС РФ. Водночас усе, що стосується стратегічно важливих питань, розвивається та фінансується за планом. 

СТАНДАРТИ НАТО У ВОЄННІЙ РОЗВІДЦІ

- Україна днями приєдналася до Програми розширених можливостей НАТО, що, зокрема, передбачає і поглиблений обмін розвідданими. Які сподівання ГУР МО покладає на цей обмін, і як наша розвідка співпрацює з партнерськими спецслужбами зараз?

-  Це не просто сподівання, а реальний крок уперед до більш тісного співробітництва України з нашими партнерами та союзниками, особливо що стосується розвідувального товариства.

Розвиток відносин з воєнними розвідками інших держав був закладений ще в Національній розвідувальній програмі на 2015-2020 роки, яка передбачає навіть підготовку спільних розвідувальних оцінок з найактуальніших питань.

Звичайно, програма містить не лише військовий складник, а й націлена на посилення співробітництва України зі структурами НАТО й партнерами у різних сферах. Щодо воєнної розвідки, то в рамках її виконання відбуватиметься прискорений перехід на стандарти НАТО, адже без цього ми  просто не зможемо повноцінно взаємодіяти. Звичайно, зросте й рівень відповідальності перед партнерами, зокрема за інформацію, яку вони надаватимуть нам. Ця поглиблена співпраця передбачає постійний моніторинг, обмін інформацією щодо повітряного та морського просторів, різного роду даними щодо актуальних загроз як для нас, так і для міжнародної спільноти.

- Торік в інтерв’ю Укрінформу ви казали про проблеми з фінансуванням ГУР – у 2019 році розвідка була профінансована лише на 47%. Чи змінилася ситуація цього року?

- Ішлося про недофінансування. Усі виділені нам державні кошти спрямовувалися на підвищення наших насамперед розвідувальних спроможностей. Зрозуміло, що закупівля сучасного обладнання, засобів радіоелектронної розвідки, інших сучасних засобів розвідки потребує значних коштів.

Яким буде фінансування цього року? Маємо надію, що воно буде на достатньому рівні, аби забезпечити підвищення рівня розвідувального забезпечення керівництва нашої держави.

КОНТРОЛЬ МАЄ ПЕРЕДБАЧАТИ ДОПОМОГУ

- У січні Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт «Про розвідку України». Як у розвідувальному органі Міноборони оцінюють положення цього документа і які сподівання покладають на нього? 

- Ми брали активну участь у підготовці пропозицій до цього законопроєкту. Він покликаний унормовувати діяльність розвідувального співтовариства України та зробити її ще більш ефективною.

У ньому чітко визначено напрямки розвіддіяльності кожного органу, сфери відповідальності та способи співробітництва, обміну інформацією у рамках розвідувального співтовариства, соціальний захист співробітників.

Також вагомим аспектом є встановлення цивільного демократичного контролю за різними напрямками, як це відбувається в інших країнах цивілізованого світу. При цьому, важливо, щоб це був не просто контроль заради контролю, як це часто відбувається – викликати й заслухати, – а контроль, що передбачає надання допомоги. Дуже багато питань пов’язані з необхідністю ухвалення правових актів, які сприятимуть підвищенню ефективності діяльності розвідувальних органів.

- Ще один законопроєкт, який розглядається у Верховній Раді, – про парламентський контроль у діяльності спецслужб та правоохоронних органів. Як можна гарантувати, щоб, з одного боку, і контроль над розвідкою був дійовим, а з другого – не було витоків інформації, адже депутати бувають різні…

- Є міжнародний досвід, який передбачає обов’язки парламентаріїв у такій діяльності, можливість їх залучення до перевірки, допуск до документів і матеріалів розвідувальних органів тощо. У країнах НАТО парламентський контроль чітко регламентовано, у тому числі – щоб не було витоку інформації й не було завдано шкоди діяльності розвідувальних органів.

Сподіваюся, що все це буде враховано і при ухваленні українського закону.

Василь Короткий, Відень

Фото Павла Багмута

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-