Експерти рекомендують збільшити фінансування української розвідки

Про це в коментарі Guildhall розповіли провідні українські фахівці в сфері безпеки і оборони.

Так, генерал армії України, екс-керівник Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломуж вважає, що розвідку в Україні руйнували цілеспрямовано, а недофінансування розвідки і старі підходи в роботі створюють умови для політичної окупації України навіть сьогодні.

«Варто враховувати, що при Януковичі силовиками, зокрема генерал-полковником Ілляшовим, його оточенням і російськими кураторами, проводився комплекс заходів, спрямованих на руйнування розвідки та її потенціалу, а результат нам відомий. Розвідка, на жаль, і сьогодні залишається недооціненою і недофінансованою, а недофінансування розвідки створює умови для політичної окупації України. Підходи мають бути переглянуті, критично необхідно направити ресурси на осучаснення роботи розвідки, роботу з виявлення стратегічних планів РФ проти України в економічній сфері, оборонній сфері і сфері інформаційної політики та протидію їм. Розвідка має відігравати ключову роль у формуванні нової державної політики щодо Криму і перемозі у війні на Донбасі », - розповів генерал армії Маломуж.

Екс-керівник Служби зовнішньої розвідки України генерал-лейтенант Віктор Гвоздь зазначив, що в умовах гібридної війни з Росією роль розвідки дещо недооцінена, а її система роботи, підходи і питання фінансування мають бути переглянуті. «Сьогодні, в постмодерному глобалізованому світі інформації надходить набагато більше, ніж її можна обробити старими підходами і надати якісний розвідувальний продукт. В умовах гібридної війни перед українською розвідкою стоять сучасні виклики, на які повинні бути надані відповідні, раціональні відповіді. Гостро стоять питання кадрів, системи роботи та збільшення фінансування розвідки. Показники з фінансів необхідно збільшувати не в два, а в кілька разів. Жодне важливе державне рішення ані в політичній, ані в військовій або будь-який інший сферах не повинно прийматися без урахування якісної інформації української розвідки. Не іноземної, а саме української, подобається це комусь чи ні», - заявив генерал-лейтенант Гвоздь.

У свою чергу, екс-керівник Головного управління розвідки України генерал-лейтенант Олександр Скіпальський називає розвідку «дорогим задоволенням», але підкреслює, що такі інвестиції потрібні державі і завжди себе окуповують.

«В умовах війни вся держава має працювати на перемогу. Через втрати, події, обставини і безліч чинників сучасної війни вартість розвідки зростає і має рости фінансування, це нормально. Хороша розвідка - дорога річ, але вона завжди більш ніж окупає себе і збитки для держави, за умови розумного використання, ніколи не приносить. Це те, що потрібно Україні сьогодні. Впорається з цим завданням команда нового Президента - я не знаю », - зазначив генерал-лейненант Скіпальський.

Авторитетний український військовий експерт Ігор Козій взагалі вважає питання збільшення фінансування української розвідки прямим питанням виживання, існування і розвитку української держави.

«Фінансування (української розвідки - ред.) необхідно збільшувати в рази - це пряме питання виживання та існування держави. Перед нами стоїть важливе питання підготовки та перепідготовки кадрів розвідки, організації та удосконалення роботи, і збільшення фінансування в кілька разів - це основа того, що Україна зможе правильно реалізувати свій стратегічний курс і, що дуже важливо, протидіяти розвідці Росії », - розповів експерт.

Спікер міжнародного розвідувального співтовариства InformNapalm Михайло Макарук розділяє проблему недофінансування української розвідки, як в державному, так і в цивільному секторі, і не впевнений, що в майбутньому бюджеті збережуться навіть існуючі показники.

«Розвідка сьогодні в Україні недофінансована і в державному, і в недержавному секторах, і немає впевненості, що в майбутньому бюджеті збережуть навіть існуючі цифри і чи не «зарубають» взагалі те, що є. На всіх трьох напрямах - економічному, військовому і соціально-політичному - без сучасної та забезпеченої роботи розвідки, агентурних мереж буде домінувати противник. Ситуацію потрібно змінювати, якщо ми хочемо перемогти в цій війні, то інших варіантів немає », - заявив спікер InformNapalm.

Координатор групи «Інформаційне спротив» Костянтин Машовець вважає, що «залишковий принцип» фінансування української розвідки має бути переглянуто, зокрема, в сфері освіти кадрів розвідки, але на сьогодні не бачить таких пріоритетів у команди нового Президента.

«Цифри порівнянь бюджетів розвідки з США і РФ потрібні для розуміння масштабів прірви. Українська розвідка сьогодні потребує зміни старих підходів, нового обладнання, сучасних інформаційних технологій і багато іншого - все це дуже дороге, але дуже необхідне задоволення. Не кажучи вже про кадри, ми повинні збільшувати фінансування навчання розвідників, нам потрібні інтелектуали, здатні заглиблюватися і вирішувати завдання. На даному етапі я не бачу у нової команди усвідомлення даних пріоритетів », - зазначає експерт.

Військовий експерт, головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов, в свою чергу, говорить, що фінансування розвідки збільшувати потрібно, але при застосуванні стратегічного підходу до війни, чого поки не демонструє команда нового Президента. «Безумовно, необхідно виділяти більше грошей на структури оборони, зокрема на такі ключові як розвідка. Але збільшення фінансування має супроводжуватися новими підходами, структурними змінами і чітким визначенням завдань розвідки. У команді нового Президента я, на жаль, поки не бачу стратегічного підходу до ведення бойових дій і розвідувальної діяльності зокрема », - заявив Бутусов.

Експерт Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Михайло Самусь вважає, що Росія зацікавлена в тому, щоб питання сучасної розвідки пішло з порядку денного в Україні, і підтримує ідею про необхідність почати системне реформування розвідувальних органів.

«Питання розвідки - ключове, і противник зацікавлений, щоб воно пішло з порядку денного. Необхідно визначити завдання, які стоять перед розвідкою в ході війни і почати процес системної реформи, під ці завдання необхідно планувати бюджети », - вважає Самусь.