Як збивати російських «трутнів»? Десять уроків нашої війни
Протягом 2014-2018 років у зоні бойових дій на Донбасі було документально зафіксовано, що у розпорядженні російсько-терористичних військ знаходилися до 10 типів та зразків російських безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Ці дрони (від англійського слова drone – трутень) мають різне цільове призначення, але їх основу складають розвідувальні БПЛА.
При цьому значну більшість із них на сьогодні вдалося ідентифікувати вже однозначно. Це безпілотні літальні апарати: «Гранат-1», «Гранат-2», «Гранат-4», «Тахіон», «Орлан-10», «Елерон-3СВ», «Форпост» (ізр. – «Searcher Mk II»), «Застава» (ізр. – «Bird Eye-400») тощо.
Не варто зараз вдаватися до подробиць щодо оснащення збройних сил Російської Федерації шляхом придбання БПЛА в Ізраїлі та Китаї. Зрозуміло, що росіяни отримали, скажімо так, не найкращі зразки, адже ніхто, навіть закордонні «партнери», не поспішають продавати Росії новітнє високотехнологічне озброєння. Можливо, з огляду на цю обставину, Росія спробувала розробити власні дрони, які, варто зауважити, вийшли в них доволі примітивними, які не далеко пішли від звичайних дитячих іграшок.
Не будемо зараз розглядати й мистецтво розпилу бюджетних коштів для демонстрації псевдо-технологічних підробок, яким російські функціонери оволоділи віртуально. Погані або добрі – російські БПЛА існують і активно використовуються проти українських військ на Донбасі. Саме тому зараз важливо зосередити увагу на уроках, що витікають із досвіду їх використання, а також перспективних планів розвитку і бойового застосування БПЛА в сучасних та майбутніх війнах і конфліктах Росії. Ворога треба знати, щоб успішно нищити.
Тож на сьогодні, за досвідом, набутим протягом 4,5 року російської агресії на Донбасі, можливо визначити та винести на обговорення десять попередніх уроків щодо бойового застосування російських БПЛА в умовах «гібридної війни» проти України.
Перший. Окрім розвідувальних задач, російська сторона активно використовує безпілотники (дрони) для:
- спостереження за важливими об'єктами та рекогносцировки (рекогносцирування) районів місцевості (майбутнього полю бою) на тактичну та оперативно-тактичну глибину;
- визначення координат цілей для завдання точкових або масованих ракетно-артилерійських ударів у режимі реального масштабу часу;
- ретрансляції сигналів бойового управління та передачі розвідувальної інформації на достатньо великі відстані;
- завдання вибіркових ракетно-бомбових ударів по окремих критично важливих або найбільш чутливих об'єктах (цілях), у т.ч. із запалювальними боєголовками, націленими на склади і сховища паливно-мастильних матеріалів та боєприпасів.
Другий. Важливо підкреслити, що в сучасних бойових діях на Донбасі Росія досить ефективно використовує всі наявні на сьогодні переваги безпілотних літальних апаратів. Так, поєднання невеликих розмірів БПЛА, їх обмеженого радіолокаційного профілю або інфрачервоних характеристик, а також складність виявлення безпілотників (як правило, безпосередньо над або вже поза ціллю), робить використання проти них зенітно-ракетних систем класу «земля-повітря» малоймовірним та достатньо високовартісним. Водночас, комбінація БПЛА з ракетно-артилерійськими системами та зростаюча роль контрбатарейних радарів і контрбатарейного вогню на полі бою знижують можливості протидіючої сторони з завдання вогневих ударів, змушуючи її постійно змінювати бойові позиції.
Третій. Переважно всі втрачені на Донбасі Росією безпілотники відносяться до розвідувальних типів. Привертає до себе увагу той факт, що в більшості випадків вони майже не мали слідів бойових ушкоджень – кульових або осколкових пробоїн. В основному руйнування БПЛА були отримані від їх зіткнення з землею, а в ряді випадків вони взагалі були виявлені неушкодженими. Скоріш за все, це може свідчити про значну частку втрат безпілотників суто з технічних причин, якими зазвичай є неполадки з двигуном або бортовою електронікою. Крім того, більшість втрачених Росією безпілотників "Орлан-10" мали сильні сліди зносу і польових ремонтів, характерні для інтенсивного використання. Відомо також, що в деяких випадках вони багаторазово перевищували призначений для них ресурс у 100 польотів.
Четвертий. На сьогодні в Росії фактично залишились тільки два основних канали постачання БПЛА в окупаційні війська на Донбасі, а саме: закуплені в Китаї та переобладнані під потреби російсько-терористичних формувань в зоні бойових дій, а також БПЛА власної розробки. При цьому, штатні підрозділи БПЛА існують тільки в окремих розвідувальних бригадах спеціального призначення, десантно-штурмових та артилерійських бригадах ЗС РФ. Практичне створення штатних підрозділів БПЛА у всіх лінійних мотострілецьких та танкових бригадах знаходиться в стадії проектів, досі не реалізованих.
П'ятий. Варто звернути увагу на ще одну обставину. На підприємствах військово-промислового комплексу Російської Федерації розпочалися роботи з розконсервації та модернізації реактивних розвідувально-ударних БПЛА «старого парку» (часів кінця СРСР), наприклад: Ту-300 «Коршун-У» – радянського (на сьогодні – російського) оперативно-тактичного ударного безпілотного літального апарата розробки ОКБ ім. Туполєва. Цей апарат призначений для ведення повітряної розвідки і знищення виявлених наземних цілей. Перший політ «коршуна» був здійснений у 1991 році. Існують також модифікації цього БПЛА як для ведення радіоелектронної розвідки («Філін-1»), так і ретрансляції радіосигналів на великі відстані («Філін-2»).
Шостий. Можливо з великою долею ймовірності припускати, що подальший розвиток російських БПЛА буде відповідати загальному тренду та здійснюватися за визначеними напрямами. Серед таких напрямів – збільшення тривалості польоту, впровадження стелс-технологій для виробництва планера й двигунів, поліпшення захищеності електронного обладнання від придушення та постановки перешкод з використанням електромагнітних засобів протидії.
Ці фактори обумовлюють високий рівень небезпеки БПЛА для об'єкта їхнього спостереження. На відміну від супутника, безпілотник може кружляти над одним і тим же місцем (районом) протягом багатьох годин, чекаючи на появу цілі або передаючи на командний пункт поточну інформацію. Виходячи з цього, ворожі БПЛА треба вчасно виявляти та знищувати всіма доступними способами, включаючи застосування систем РЕБ.
Сьомий. Розробки сімейства спеціалізованих середнього і важкого безпілотників на замовлення Міністерства оборони РФ все ще далекі від завершення. Роботи над комплексами злітною масою у 1-2 тонни і 5 тонн ведуться, а їх прототипи виконують польоти, хоча й не розпочали поки що випробування озброєнь.
З великою долею вірогідності можна стверджувати, що накопичений на Донбасі досвід реального бойового застосування розвідувальних безпілотників буде використаний під час освоєння новітніх ударних безпілотників після їх надходження до збройних сил РФ. Фактично, вони будуть інтегруватися в уже існуючу і доволі велику інфраструктуру застосування безпілотних апаратів.
Україні й її Збройним силам треба бути готовими до того, що Росія зможе невдовзі значно скоротити своє технологічне відставання в цій важливій та надзвичайно загрозливій сфері, що, в свою чергу, вимагатиме запровадження ефективних засобів і способів (методів) протидії та знешкодження таких апаратів.
Восьмий. Активне застосування БПЛА Росією у війні, яку вона веде проти України на Донбасі, невідкладно вимагає розробки та прийняття на озброєння спеціальних систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) з БПЛА – для постановки радіоперешкод та виведення їх із ладу.
Варто зауважити, що російські збройні формування також намагаються вирішувати завдання захисту від БПЛА. Наприкінці липня поточного року в непідконтрольних українській владі районах на Донбасі безпілотником Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ було виявлено ряд нових російських систем (комплексів) РЕБ, у тому числі систему радіоелектронної боротьби з БПЛА «Репеллент-1».
Корисно знати, що система РЕБ з БПЛА "Репеллент-1" була розроблена в 2016 році. Вона здатна виводити з ладу безпілотники на відстані 30-35 км і в основному призначена для відбиття масованих атак БПЛА. У цьому контексті, рішення Росії розмістити на окупованій території України цю новітню систему радіоелектронної боротьби явно має призначенням виведення з ладу як безпілотників СММ ОБСЄ, так і розвідувальних та ударних безпілотників українських Збройних сил.
Даний факт є ще одним свідченням участі Росії у постачанні новітніх високотехнологічних озброєнь на Донбас та у всебічному забезпеченні окупаційних військ на території України. Ще один висновок, який можливо з цього винести, полягає у тому, що російська сторона серйозно налаштована на практичну протидію зусиллям СММ ОБСЄ з моніторингу обстановки на непідконтрольних українській владі районах Донбасу, та особливо – ділянок неконтрольованого кордону між Росією й Україною, через які йде постачання людей, техніки й боєприпасів для забезпечення окупаційних сил.
Дев'ятий. Окремі складові російських розвідувальних БПЛА, зокрема оптико-електронна система, виготовлені російською компанією, яка знаходиться під санкціями США і працює спільно із заводом-виробником БПЛА «Орлан-10» (м. Санкт-Петербург).
Оптична система на БПЛА «Орлан-10» – це камера з 12 об'єктивами для проведення панорамної аерофото- і відео зйомки з можливістю передачі зібраної інформації на пункт управління в режимі реального масштабу часу. Орієнтовна вартість однієї камери становить понад 100 тис. дол. США.
Цей факт свідчить про причетність підприємств російського військово-промислового комплексу, що знаходяться під санкціями США, до постачання новітніх високотехнологічних озброєнь на Донбас в інтересах дій окупаційних військ проти української армії.
І нарешті, десятий урок.
Розширення та вдосконалення практики бойового застосування безпілотних літальних апаратів військового призначення на Донбасі, а також перспективи їх активного використання як проти України, так і в майбутніх війнах і конфліктах, безумовно привноситимуть відчутні й навіть кардинальні зміни в теорію і практику складових військового мистецтва – тактику, оперативне мистецтво та стратегію. Це обов'язково знаходитиме адекватне відображення у змістовності та спрямованості сучасних бойових дій і майбутніх військових операцій на суші, в повітрі чи на морі.
У перспективі, фактично, варто вести мову вже не просто про БПЛА військового призначення, а про появу на полі бою так званих автономних систем озброєння або різновидів військових роботів.
Перш за все, це стосується ударних безпілотників, кількість, роль і значення яких з часом тільки зростатимуть. У значній своїй більшості вони виконуватимуть функції бойових (ударних) роботів – винищувачів як воєнних об'єктів і живої сили, так і об'єктів критичної інфраструктури держави, проти якої будуть застосовуватись. Серед таких об'єктів можуть знаходитися склади паливно-мастильних матеріалів, бази та арсенали боєприпасів, атомні та гідроелектростанції, нафтопереробні заводи, нафто- та газопроводи і сховища, підприємства хімічної промисловості та об'єкти транспортної інфраструктури тощо.
У цих умовах ніхто не може дати гарантії, що, поряд зі звичайними фугасними та запалювальними бомбами, такі бойові роботи не зможуть нести ядерні боєголовки. Удар такою зброєю по чутливій інфраструктурі або по ядерному об'єкту потенційно може спровокувати ядерну війну, після якої, може виявитися, вже нікому буде нести відповідальність за створення інтелектуальних роботів-убивць та їх застосування.
Можна впевнено сказати, що людство бачить цю загрозу. Такі або подібні питання ставлять сьогодні вчені, міжнародні юристи, урядові й неурядові організації. Серед них – такі впливові як «HumanRightsWatch», «AmnestyInternational», Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ), Міжнародний комітет з контролю за роботизованими системами озброєнь, Комітет з прав людини ООН, Управління ООН з питань роззброєння та багато інших. Незважаючи на це, на згадану проблему визначеної відповіді поки що не знайдено.
Таким чином, Російська Федерація в умовах російсько-української війни на території України веде активний пошук нових форм і способів застосування сучасних зразків озброєння і військової техніки в реальних бойових умовах, що потенційно загрожує новим витком у гонитві озброєнь та створенням принципово нових інструментів масового знищення.
Російська сторона проводить науково-дослідницьку та дослідно-конструкторську роботу щодо оцінки реальних можливостей високотехнологічної техніки військового призначення в сучасних війнах, цинічно та провокаційно використовує при цьому окуповані території України як дослідницький полігон. Посилена увага російської сторони приділяється розробці й модернізації безпілотних літальних апаратів розвідувального та ударного характеру, застосування яких отримало активного поширення з початком та в ході бойових дій на Донбасі.
Врахування геополітичного характеру уроків застосування безпілотних літальних апаратів у ході бойових дій на Донбасі потребує переосмислення підходів до підтримання національної (в т.ч. воєнної) безпеки України. Ці уроки мають бути враховані для кардинальної перебудови всього сектору безпеки й оборони держави, приведення її у відповідність до нових викликів і загроз, що нестимуть із собою ударні безпілотники.
Зрозуміло, що цей виклик стосується не лише України. Але саме Україна може ініціювати розгляд цієї проблематики на міжнародному рівні, особливо враховуючи, що країна-агресор проводить випробування безпілотної зброї на окупованих територіях нашої держави та застосовує її проти підрозділів Збройних сил України. На жаль, за станом на сьогодні, можливості загалом міжнародного права та зокрема міжнародного гуманітарного права у стримуванні такої діяльності є вкрай обмеженими.
Юрій Радковець, воєнно-політичний експерт, генерал-лейтенант запасу, кандидат військових наук, доцент, м. Київ
Перше фото: Facebook
