Володимир Горбулін: кращі блоги

Володимир Горбулін

Народився 17 січня 1939 в Запоріжжі. У 1962 закінчив фізико-технічний факультет Дніпропетровського університету, інженер-механік за спеціальністю «Літаючі апарати». У 1962–1977 рр. працював у КБ «Південне» (м. Дніпропетровськ), безпосередній учасник розробки стратегічних ракетних систем і космічних апаратів серії «Космос». У 1977–1990 рр. працював в апараті ЦК Компартії України, з 1980 р. — завідувач сектора ракетно-технічної та авіаційної техніки. Брав участь в організації і координації робіт з усіх програм створення ракетно-космічної та авіаційної техніки в Україні. З 1990-го по 1992-ий— завідувач підвідділом оборонного комплексу, зв'язку та машинобудування Кабінету Міністрів України. З 1992 — генеральний директор Національного космічного агентства України. Керівник розробки і безпосередній учасник створення та втілення першої Національної космічної програми України (1992–1994 рр.). Член Міжнародної академії астронавтики. З 5 серпня 1994 р. — Секретар Ради національної безпеки при Президентові України, з 17 жовтня 1994 р. — Секретар Ради національної безпеки при Президентові України — Радник Президента України з питань національної безпеки. З 30 серпня 1996 р. по 10 листопада 1999 р.— Секретар Ради національної безпеки і оборони України. Один із авторів Концепції національної безпеки і оборони України, Державної програми будівництва і розвитку Збройних сил України та інших провідних документів стратегії будівництва та розвитку держави. З листопада 1999 — радник Президента України. З липня 2000 по грудень 2002 — голова Державної комісії з питань оборонно-промислового комплексу України. З грудня 2002 — помічник Президента України з питань національної безпеки. Створив відповідно Указу Президента (січень 2003) Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України, роботу якого очолює на громадських засадах. З березня 2003 по січень 2005 — заступник голови Державної комісії з питань реформування та розвитку Збройних сил України З грудня 2003 — організатор та директор на громадських засадах Інституту проблем національної безпеки України. З 24 травня по 10 жовтня 2006 року— тимчасово виконуючий обов'язки Секретаря Ради національної безпеки і оборони України. З грудня 2009 — голова та один із засновників Ради із зовнішньої та безпекової політики. Член Президії Комітету з Державних премій України в галузі науки та техніки (з листопада 2000). До листопада 1999 очолював Державну міжвідомчу комісію з питань співробітництва з НАТО, був співголовою Консультаційного комітету при Президентах України та Польщі, співголовою секретаріату Комісії Кучма — Гор; у 2000–2001 очолював Міжвідомчу комісію з питань врегулювання політичного конфлікту в придністровському регіоні республіки Молдова; з листопада 2000 до грудня 2002 був заступником голови Урядового комітету з питань оборони, оборонно-промислового комплексу та правоохоронної діяльності. Був першим головним редактором науково-практичного журналу «Стратегічна панорама». Один з учасників ініціативної групи «Першого грудня». Радник в.о. Президента України Олександра Турчинова. З 26 червня 2014 року радник Президента України Петра Порошенка. З 5 серпня 2014 року радник Президента України — директор Національного інституту стратегічних досліджень. Нагороджений орденом Ярослава Мудрого III, IV, V ступенів, орденом Трудового Червоного Прапора, медалями, відзнаками іноземних держав. Заслужений машинобудівник України. Лауреат державних премій. Лауреат премії НАН України імені М.К.Янгеля. Наукові дослідження стосуються проблем системного аналізу та теорії проектування складних технічних систем і забезпечення національної безпеки держави в архітектурі колективної безпеки та оборони. Зробив значний внесок у визначення науково-методологічних засад системи національної безпеки України та у створення правових основ розбудови її оборонної складової. Автор багатьох книг, газетних і журнальних публікацій.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-