Замовити пресконференцію в Укрінформі

Віктор Суворов

Історик, дослідник, письменник.

Віктор Суворов (справжнє ім'я – Володимир Богданович Різун) – 20 квітня 1947 року, Черкащина. Відповідно до автобіографії — поселення Барабаш, Хасанський район, Приморський край, РРФСР. Радянський розвідник-утікач, капітан Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних сил Радянського Союзу; історик, дослідник та письменник в жанрі історико-документального та художньо-історичного роману. Мешкає у Великобританії. Читає лекції у військових академіях Західної Європи. Автор численних популярних книг з історії Другої світової війни та діяльності спецслужб СРСР, аналіз та опис подій в яких значно відрізняються від трактування історії, що викладалась за часів СРСР, трактуванню історії у пострадянських країнах та за їх межами. У своїх книгах Володимир Богданович Різун зосереджує увагу на неприпустимості викривлення історії заради пропаганди, а також доводить, що використання комуністичної легенди про історію фактично принижує гідність мільйонів солдат та мирних жителів, що загинули у Другій світовій війні Володимир Богданович Різун вперше докладно виклав етапи підготовки СРСР до захоплення Європи та світу: від приведення Сталіним до влади в Німеччині Адольфа Гітлера, Громадянської війни в Іспанії, до створення умов, при яких, у разі вторгнення до Європи Радянського Союзу, жодна країна Європи та світу не заперечувала б такої окупації. Факти, викладені ним у книгах, є загальновідомими та відкрито поширюваними, а не такими, що засекречені чи доступ до яких суворо обмежено. Народився (згідно з автобіографією) Володимир Різун на Далекому Сході в сім'ї кадрових військових, яка з часом переїхала в Черкаси. Наполовину українець, наполовину росіянин. Батько Богдан Васильович Різун і мати Віра Спиридонівна познайомилися та одружилися на війні. Чотири рази важко поранений батько дослужив до пенсії. Все життя він збирав і читав військові мемуари. «Суворовцем» став старший брат — Олександр. Це також визначило долю молодшого — Володимира. В 11 років вступив до Калінінського суворовського училища, а потім до Київського вищого загальновійськового командного училища. 1968 року одержав призначення на посаду командира танкового взводу у війська Прикарпатського військового округу. Частина, в якій він служив, разом з іншими військами округу брала участь в окупації Чехословаччини в серпні 1968 року. Після виводу військ з Чехословаччини Різун продовжив службу в частинах спочатку Прикарпатського, а потім Приволзького військових округів на посадах, пов'язаних з військовою розвідкою. Навесні 1969 року старший лейтенант Різун став офіцером військової розвідки в 2-ому (розвідувальному) управлінні штабу Приволзького округу. Влітку 1970 року він як перспективний молодий офіцер був направлений до вступу в Військово-дипломатичну академію. Успішно здав вступні іспити. З 1970 року — в номенклатурі ЦК КПРС. У 1974 році закінчив Військово-дипломатичну академію. Чотири роки працював в женевській резидентурі ГРУ — співробітник легальної резидентури військової розвідки, капітан[2]. Одружений на Тетяні Корж, має двох дітей. У художніх творах, першими з яких були «Акваріум» і «Визволитель» (рос. «Освободитель»), автор розповідає про армію і військову розвідку Радянського Союзу. Перші дві книги написано в автобіографічній манері. «Вибір» і «Контроль» написані вже без претензії на документальність, в основу їхнього сюжету покладена інтерпретація біографії Еви Перон (Евіти) як радянської розвідниці. За мотивами повісті "Акваріум" був знятий однойменний фільм "Акваріум".

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-