"В Україні настав час змінювати Конституцію, робити її збалансованою, гармонійною і такою, що відповідає європейським принципам", - підкреслила Юлія Тимошенко. Прем'єр-міністр повідомила, що наразі всі гілки влади і політичні сили працюють над такими змінами, і висловила сподівання, що позиція парламенту під час голосування за внесення змін до Конституції України буде консолідованою.
Юлія Тимошенко повідомила Раду Європи, що в Конституції України є 3 ключові позиції, які необхідно змінювати. Зокрема, за її словами, це стосується реформування правової системи і розмежування функцій влади. "Необхідно зробити Україну традиційною парламентською республікою, так як це сповідує досвід Європи", - вважає вона.
Також, за словами Прем'єр-міністра, зміни до Конституції мають запровадити справжній контроль суспільства над владою. Юлія Тимошенко заявила, що на даному етапі консультації з питання внесення змін до Конституції України відбуваються успішно. Вона прогнозує, що ці зміни будуть прийняті - "а це значить, що Україна пройде ще один етап на шляху до демократії, до утвердження верховенства права".
У своїй промові Юлія Тимошенко також наголосила, що Україна підтверджує свій європейський вибір. За її словами, Україна має намір здійснити всі необхідні реформи для набуття членства в Європейському Союзі. "70% українських громадян iдентифiкують себе з Європейським спiвтовариством, i ми крок за кроком проходитимемо шлях, доки не станемо членом європейської сiм'ї", - наголосила вона.
"Ми маємо робити все, щоб коли в Євросоюзi настане вiдчуття необхiдностi чергового розширення, Україна була б до нього готова", - додала Прем'єр-міністр України.
Водночас Ю.Тимошенко наголосила на тому, що Україна вже сьогоднi наполягає на наповненнi реальним сенсом права на вiльне пересування громадян всiх країн - членiв Ради Європи.
За її словами, прiоритетом сьогоднi також є спiвпраця в енергетичнiй безпецi, зокрема в питаннях енергозбереження i диверсифікації енергетичних потоків.
Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко також вважає важливим початок діалогу між Україною і країнами шенгенської зони про можливість запровадження безвізового режиму. Юлія Тимошенко повідомила, що початок такого діалогу передбачений у Плані дій між Україною і Європейським Союзом. "Ми знаємо, що ці переговори не будуть швидкими, але важливо, щоб вони почалися. Тоді ми будемо знати, які вимоги ставляться до України і як ці вимоги наша країна мусить виконувати".
При цьому Юлія Тимошенко подякувала міністрам закордонних справ України і Польщі за досягнуту угоду про малий прикордонний рух, а також висловила побажання, щоб ця домовленість була якомога швидше імплементована. Юлія Тимошенко висловила подяку польському народу за підтримку стратегічних устремлінь України.
У своєму виступі Юлія Тимошенко також закликала ПАРЄ визнати Голодомор 1932-33 рр. актом геноциду українського народу. "Ми дуже сподіваємося, що Парламентська асамблея прийме рішення, яким визнає Голодомор геноцидом", - сказала вона.
Окрім того, Прем'єр-міністр України повідомила, що під час зустрічі з Президентом ПАРЄ Луїсом Марією де Пучем вона звернулася до нього з проханням пришвидшити вирішення питання щодо призначення представника України в Європейському суді з прав людини.
Відповідаючи після зустрічі з Генеральним секретарем Ради Європи Тері Девісом на запитання журналістів, якою вона бачить роль президента при парламентському правлінні, Прем'єр-міністр України наголосила, що перехід до парламентської республіки не означатиме скасування посади Президента або загальнонаціональних виборів Глави держави. "Я не хочу, щоб мої слова розуміли як відсутність Президента чи відсутність загальнонаціональних виборів. Але більше повноважень переходить до парламенту як до більш ефективної та демократичної форми правління", - заявила Ю.Тимошенко.
При цьому Прем'єр-міністр ще раз наголосила, що більшість країн Європи має парламентську форму правління, але це не виключає наявності в Конституції посади Президента. Вона навела приклад Польщі, яка є парламентською республікою, але президент країни обирається всенародно.
У свою чергу Тері Девіс, відповідаючи на запитання журналістів, підкреслив, що вибір системи управління є виключно внутрішньою справою тієї чи іншої країни. "Існує багато різних систем, бо в Європі є 47 країн, багато різних систем правління. Є навіть парламентське королівство. Але це не означає, що треба брати цей приклад Україні. А треба розсортувати, що краще для країни, що відповідає її історії та культурному розвитку", - заявив Генеральний секретар Ради Європи.
Анонс подій
