|
![]() |
Як зазначається в документі, глави держав та урядів НАТО разом із Президентом України Віктором Ющенком обговорили стан та перспективи відносин та співпраці між Альянсом і Україною, включаючи євроатлантичні прагнення України, які відображені в запиті України про приєднання до Плану дій щодо членства (ПДЧ). "Союзники нагадали свою вчорашню декларацію, в якій вони привітали євроатлантичні прагнення України. Вони погодилися з тим, що Україна стане членом НАТО. ПДЧ є наступним кроком для України на її прямому шляху до членства.Союзники чітко заявили, що вони підтримують заявку України на приєднання до ПДЧ. Водночас, віднині вони розпочнуть період інтенсивних відносин з Україною на високому політичному рівні, щоб вирішити питання, які все ще залишаються важливими для її переходу до ПДЧ. Союзники доручили міністрам закордонних справ зробити першу оцінку прогресу у цьому напрямку під час зустрічі в грудні 2008 року. Міністри закордонних справ Альянсу матимуть повноваження приймати рішення щодо заявки України на приєднання до ПДЧ," - йдеться у комюніке. Учасники зустрічі підтвердили зобов'язання з реалізації Особливого партнерства між Україною і НАТО, якому торік виповнилося десять років. У цьому контексті вони погодилися продовжити розвиток політичного діалогу та практичної співпраці, яка має допомогти Україні просуватися на шляху демократичної трансформації, досягти цілей реформ та виконати свої міжнародні зобов'язання. Вони висловили переконання в тому, що суверенітет, незалежність та територіальна цілісність є ключовими факторами, які забезпечують стабільність у Європі. Керівники НАТО погодилися "більш регулярно" проводити зустрічі Північноатлантичної ради на рівні послів для поглиблення політичного діалогу та розвитку Особливого партнерства між Альянсом і Україною. Вони відзначили прогрес у виконанні Плану дій Україна-НАТО та наголосили на важливості продовження Україною політичних, економічних, оборонних та безпекових реформ. Союзники по Альянсу знову підкреслили, що Україна є єдиною країною-партнером, яка бере участь у всіх операціях Альянсу, і вперше привітали її офіційну участь як країни-контрибутора в операції Міжнародних стабілізаційних сил в Афганістані ISAF, а також готовність до організації транзиту територією України обладнання та поставок для забезпечення контингентів ISAF. Вони окремо відзначили готовність України продовжувати участь у Міжнародних Силах КФОР у Косові, у тренувальній місії НАТО в Іраку, в антитерористичній операції "Активні зусилля" у Середземному морі, а також робити внесок в Сили Реагування НАТО. "Таким внеском Україна демонструє свою готовність надати нам плече допомоги та розділити з нами відповідальність за безпеку", - наголошується в документі. Наприкінці союзники привітали зусилля української сторони з інформування населення про співпрацю між Україною і НАТО. Притому, що Київ має сам віднайти адекватні ресурси для цієї роботи, союзники підтвердили готовність підтримати зусилля України в інформуванні громадськості по всій країні. На прес-конференції за підсумками засідання Комісії Україна-НАТО на найвищому рівні генеральний секретар Альянсу Яап де Хооп Схеффер заявив, що рішення щодо ПДЧ для України, прийняте Північноатлантичною радою не є одномоментним, але важливим кроком у цілому процесі інтеграції. Це означає, що Україна не стане членом НАТО вже завтра, зазначив він. Відповідаючи на запитання кореспондента УКРІНФОРМу щодо причини, з якої було прийнято рішення дещо відкласти приєднання до ПДЧ України та Грузії, генеральний секретар відмовився публічно розкривати деталі дискусії, яка відбулася. "Я не можу вам зараз вказати на ту, абу іншу причину. Що я можу сказати - і Президент Ющенко тут повністю зі мною погоджується, що результатом вчорашнього засідання Північноатлантичної ради стала дуже сильна заява. Це не разова подія, це процес, важливий крок у цьому процесі. Коли ви бачите перший параграф, там чорним по білому написано, що ці країни, Україна і Грузія, стануть членами НАТО. Я думаю, що не має бути жодного непорозуміння щодо цієї фрази", - наголосив генеральний секретар Альянсу. Він підкреслив: для того, щоб стати членами НАТО, Україна і Грузія мають виконати кілька умов та відповідати критеріям вступу до Альянсу. Це процес, і обидві країни не зможуть стати членами Альянсу "вже завтра". Торкаючись можливості отримання Україною ПДЧ уже після зустрічі міністрів закордонних справ НАТО у грудні поточного року, Яап де Хооп Схеффер нагадав, що ці урядовці мають зробити лише першу оцінку прогресу, якого досягли країни на шляху євроатлантичної інтеграції, з чого й необхідно виходити. Президент України Віктор Ющенко наголосив, що рішення Північноатлантичної ради, яким визнається чітка перспектива членства в НАТО, має для України історичне значення. "Комюніке, яке прийняла політична Рада Альянсу, нас виключно влаштовує. Україна отримала чітку відповідь відносно того, що Північноатлантична організація бачить її своїм членом. Ми поділяємо дух і букву сьогоднішньої заяви Україна-НАТО, де були повторені ключові послання, яких ми досягли в рамках вчорашньої дискусії. Я не наївний політик, і добре розумію, про які дискусії і про які особливі випадки йшла полеміка. Вперше заявку до НАТО подала країна, яка так довго перебувала під комуністичним ярмом. Ми добре розуміємо, про які виклики йде мова", - підкреслив Віктор Ющенко. Він висловив переконання, що в історії Європи немає нації, яка б так дорого заплатила за власний суверенітет. Зараз НАТО і Україна досягли ключового порозуміння, що в Європі не буде зон неповної безпеки. Президент України наголосив на важливості того факту, що країни Альянсу повною мірою визнають вагомий внесок, який Україна робить в світову і континентальну безпеку. Він нагадав, що Україна стала першою і, можливо, єдиною країною, яка добровільно відмовилася від ядерних арсеналів, які нараховували більше 2 тисяч ядерних боєголовок, шахтні установки та ракети. Це був колосальний внесок України в світову безпеку, вважає Віктор Ющенко. "Ми єдина країна - не член НАТО, яка бере участь у всіх миротворчих операціях НАТО. Це говорить про те, наскільки ми віддані демократичним цінностям, і яку співучасть ми беремо у тій політиці, яку проводить Північноатлантична Організація. Це говорить про те, що ми віддані європейським, євроатлантичним цінностям", - зауважив український лідер. "ПДЧ є наступним кроком для України і Грузії на шляху до членства. Сьогодні ми вирішили підтримати заявки цих держав щодо ПДЧ. Разом з цим ми зараз започаткуємо період інтенсивних політичних контактів з обома країнами на високому політичному рівні для того, щоб вирішити питання, які все ще залишаються для переходу до Плану дій щодо членства в НАТО,- підкреслив Яап де Хооп Схеффер. Відповідаючи на запитання кореспондента УКРІНФОРМу, чи існує можливість скорочення терміну виконання ПДЧ або взагалі уникнення цього етапу на шляху до членства в НАТО, Віктор Ющенко підкреслив, що саме поняття Плану дій щодо членства є дуже близьким до дискусій навколо поглибленої угоди між Україною та Європейським Союзом. "В обох випадках для нас важливо мати генеральну мету, декларовану країнами-учасниками, як спільну відповідальність. Прем'єр-міністр (Великобританії - авт.) Браун сьогодні підкреслив дуже знаменну річ - вчорашнім рішенням НАТО взяло зобов'язання із вступу України до Альянсу. Саме так можна прокоментувати вчорашню подію. ПДЧ - це ще не відповідь на членство. Ви добре знаєте випадки, коли деякі країни по п'ять, шість, або навіть, як у вчорашньому епізоді, і дев'ять років, знаходячись у форматі ПДЧ, не можуть досягти базової відповіді відносно перспективи свого членства. Вчора ми тут отримали перспективу свого членства. Це є суть. Вся решта - почитайте між рядками - це є політика, це є компроміс, це є бажання терпимо продемонструвати повагу до різних обставин, які пов'язані із членством України в цій організації," - сказав Віктор Ющенко. УКРІНФОРМ |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||
© 2004 Ukrinform, Всі права застережені. Використання матеріалів тільки з дозволу Укрінформу. info@ukrinform.com |