Україна продовжує стратегію витіснення російської авіації
О 3:00 ранку 19 квітня з російського аеродрому Енгельс-2 здійснили зліт три стратегічні бомбардувальники-ракетоносці Ту-22М3, завантажені 6-ма ракетами Х-22 для завдання ударів по території України. Пуски ракет почалися близько 04:55, а близько 06:00 було знищено одного з носіїв Х-22 – літак Ту-22М3, що впав у Ставропольському краї.
19 квітня 2024 року ПС ЗСУ одночасно досягли двох раніше недосяжних результатів. Перший – перехоплення двох ракет Х-22, що раніше ніколи не відбувалося за весь період повномасштабного вторгнення в Україну, оскільки цими ракетами росія з 2023 року завдає ударів переважно по регіонах, де немає ЗРК Patriot та SAMP/T. Другий – знищення Ту-22М3 у повітрі, адже раніше вони знищувалися лише на землі.
Але цей успіх ПС ЗСУ слід розглядати в комплексі з іншим успішним ударом по російських військах – аеродромом у тимчасово окупованому Джанкої. Вночі 17 квітня внаслідок ракетного удару в районі Джанкоя було практично повністю виведено з бойового стану дивізіон 18-го зенітно-ракетного полку. Знищено: 4 пускові ЗРС С-400; не менше трьох РЛС, зокрема, 92Н2Е та 91Н6Е; а також рідкісний, унікальний комплекс “Фундамент-М”. Крім засобів ППО, отримала пошкодження і авіаційна техніка, що розміщувалася на аеродромі, але дані про кількість втрат у її компоненті уточнюються.
Таким чином, можна говорити про те, що, незважаючи на складну ситуацію з постачанням озброєнь від міжнародних партнерів України, насамперед засобів ППО, від стратегії витіснення російської авіації з тимчасово окупованих територій та українського навколоповітряного простору Генштаб ЗСУ не відмовився. На початку 2024 року стало очевидним, що після успішної кампанії з витіснення російського Чорноморського флоту та його втечі з окупованого Севастополя наступною метою стане авіація. І в перші місяці 2024-го цей план працював як годинник.
З початку 2024 року, 14 січня та 23 лютого, ПС ЗСУ знищили два унікальні літаки ДРЛВ А-50. Також було серйозно пошкоджено пункт управління Іл-22. Крім цього, з початку 2024 року було збито 18 літаків тактичної авіації Су-34 і Су-35. Окрім роботи з повітряних об’єктів у повітряному просторі України та біля нього, українські силові структури проводили регулярні нальоти на російські аеродроми як на тимчасово окупованих територіях, так і в росії. Наприклад, 5 квітня невстановлені БПЛА атакували аеродром Морозовськ, на якому зосереджено Су-34.
Маючи обмеження щодо застосування західних засобів ураження по території рф, а також їх недостатню кількість за обсягами поставок навіть для застосування в межах України, ЗСУ намагаються виходити із ситуації власними силами та болючими точковими ударами по противнику. І це працює, оскільки ресурс ВКС рф не безмежний, особливо з урахуванням унікальності практично всієї її стратегічної авіації.
Наприклад, літаки А-50 росія не може виробляти, а тому кожна така втрата можна порівняти з втратою ракетного крейсера «Москва», які російські корабели також не можуть будувати. Втрата Ту-22М3 взагалі стала унікальним явищем, оскільки даний літак в принципі не міг бути збитим через свій функціонал далекого застосування. І якщо раніше Ту-22М3 відчували себе далеко від повітряного простору України в безпеці, здійснюючи пуски Х-22, то 2024-го ця ситуація змінилася.
Трохи більше місяця тому міністр оборони росії сєргєй шойгу вихвалявся, що росія запустила виробництво важких авіаційних бомб ОФАБ-3000, якими одразу почали загрожувати Україні. Але справа в тому, що ці бомби, станом на зараз, може застосовувати лише Ту-22М3, і йому для цього доведеться заходити до ближнього радіусу дії засобів ППО. Великий, неповороткий, набагато ближчий, ніж при ударах по Одесі. Що може піти не так?
За неповні півроку Україна в дуже складних і обмежених умовах змогла значно підірвати віру російських пілотів у свою безкарність при здійсненні розвідувальних або бойових вильотів. Розширити зону впливу російськими аеродромами як у тимчасово окупованих територіях, і території самої росії. Організувати системне знищення засобів ППО, що прикривають аеродроми та підльоти до них.
Процес витіснення триває і у разі відновлення підтримки, а також розширення номенклатури засобів ураження від партнерів, цей процес ЗСУ зможуть у другій половині року каталізувати. Вичавити росію з повітряного простору України буде надто складно, оскільки саме авіація відіграє домінуючу роль при наступальних кампаніях російських військ. Але це не нездійсненне завдання, та його реалізація йде повним ходом.
Декілька років тому було багато тих, хто сумнівається в тому, що російський флот залишить Севастополь, але флоту там сьогодні вже немає. Таке саме рішення чекає і російську авіаційну компоненту. Причому може йтися не лише про територію України, а й прикордонні з Україною російські області. Така близькість стає для ВКС рф небезпечною.
Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач
реклама